На Луганщині за допомогою столичних спеціалістів вирішують питання створення сучасного кардіоцентру. Протягом лише одного дня столичні медики обстежили 46 дітей (виявилося, що 14 з них потрібна операція) і два десятки дорослих. Найменшому пацієнтові фахівців з Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України ледь виповнилося три тижні. В однієї вагітної пацієнтки у плода було виявлено ваду серця. Цим людям обіцяли безкоштовні операції та обстеження у столичних клініках.
Кардіологічна медицина на Луганщині через бойові дії зазнала катастрофічних втрат: немає доступу до кардіоцентру, який залишився на непідконтрольній території. Там і все обладнання для сучасної діагностики та лікування. Візит на Луганщину кардіологів відбувається в межах проекту «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф», і за останні півроку це другий приїзд столичних фахівців в область. У програмі роботи — огляд пацієнтів, лекції, наукова конференція для колег-фахівців та обмін думками про проблеми системи охорони здоров’я та шляхи розв’язання наявних проблем.
«На сьогодні Луганщина єдина в Україні, де немає ангіографа, тобто апарата, який забезпечує діагностику і за допомогою якого можна проводити лікування інфаркту та діагностику набутих вад серця, — розповідає керівник делегації заступник директора інституту імені М. М. Амосова професор Костянтин Руденко. — Ми домагатимемося, щоб і тут знайшлося де встановити таке ось «важке» обладнання для порятунку життя. Специфіка лікування гострих хвороб серця в тому, що пацієнтам потрібне втручання в перші годину-дві від початку симптомів. Затримка спричиняє збільшення смертності».
За словами Костянтина Руденка, який також є головним кардіохірургом Міністерства охорони здоров’я України, в Донецькій області таку службу вже організували. За оцінкою фахівця, «той рівень інтервенційної кардіології і кардіохірургії, який існував у Луганській області, був дуже високим. І система екстреної допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом та лікування гострого інфаркту міокарда була однією з кращих в Україні».
Може, головна проблема в області тепер — у браку коштів на купівлю дорогого устаткування? «Ні, — вважає ректор Луганського медичного університету головний хірург області Ігор Іоффе. — Важливо подолати містечковість щодо вибору площ для обласної лікарні».
За словами Ігоря Іоффе, питання про те, щоб придбати обладнання, фактично вирішене. Проблема полягає в тому, що його нікуди ставити — немає приміщення. Завдання обласного департаменту охорони здоров’я спільно з міськрадами Сєверодонецька, Лисичанська, Рубіжного — знайти, де саме таке обладнання розмістити. Такий стан справ просто неприпустимий ще й тому, що вирішено навіть кадрові питання: провідні кардіохірурги, щойно знайдеться приміщення, одразу з’їдуться сюди з міст, де перебувають, зокрема з непідконтрольної території. Як і ті 26 професорів із Луганська, що свого часу переїхали на українську територію разом з медичним університетом.
«Думаю, варіантом розв’язання цієї проблеми було б надання одній з місцевих лікарень на час АТО статусу обласної. Місцеві жителі не тільки не постраждають від таких змін, а й виграють. Адже бюджет області значно більший за будь-який міський, він має змогу витрачати на одне ліжко-місце значно більше коштів, і людям буде надано кваліфікованішу допомогу», — вважає Ігор Іоффе.