Лауреатами Нобелівської премії з фізики 2015 року стали науковці Такаакі Кадзіта та Артур Макдоналд, які відкрили нейтринні осциляції. Як повідомив Нобелівський комітет на спеціальній прес-конференції, вони довели, що нейтрино мають масу.
Японський науковець Такаакі Кодзіта (народився 1959 року) і його канадський колега Артур Макдоналд (народився 1943 року) експериментами довели, що нейтрино змінюють свою сутність. Ці метаморфози потребують, аби нейтрино мали масу. «Відкриття змінило наше розуміння найбільш сокровенних процесів у матерії, воно може виявитися вкрай важливим для нашого розуміння всесвіту», — йдеться у прес-релізі комітету.
Багато нейтрино народжується в реакціях між космічним випромінюванням і атмосферою Землі. Інші з’являються в ядерних реакціях усередині Сонця. Тисячі мільярдів нейтрино протікають через наші тіла щосекунди. Навряд чи що-небудь може зупинити їх проходження; нейтрино — одні з найневловиміших елементарних частинок природи.
У понеділок Нобелівську премію з фізіології або медицини отримали троє науковців: ірландець Вільям Кемпбелл, японець Сатоші Омура і китаянка Юю Ту — за роботу в царині паразитарних захворювань.
Нобелівський комітет зазначає, що їхня робота змінила життя сотень мільйонів людей, які постраждали від важких захворювань. Від малярії, яку переносять комарі, щороку помирають понад 450 тисяч землян у всьому світі, мільярди ризикують заразитись цією інфекцією.
Паразитичні черв’яки стають причиною таких захворювань, як річкова сліпота й слонова хвороба. Після десятиліть обмеженого поступу відкриття нових препаратів було дуже важливим.
Зокрема Вільям Кемпбелл і Сатоші Омура винайшли новий клас ліків на основі авермектинів, які радикально знизили частоту таких захворювань, як річкова сліпота, і лімфатичний філяріатоз (слонова хвороба). Авермектини також демонструють ефективність проти дедалі більшої кількості інших паразитарних захворювань.
Юю Ту, яка отримала другу половину Нобелівської премії, відкрила артемізин — лікувальний засіб, що значно знизив показники смертності від малярії. Наприкінці 1960-х викорінити малярію не вдалося, хвороба стійко поширювалася. Тоді науковець звернулася до традиційної китайської фітотерапії. З величезного спектра рослинних препаратів екстракт Artemisia annua став цікавим кандидатом. Проте результати досліджень були суперечливими. Тож аби знайти спосіб успішно екстрагувати активний компонент, дослідниця вивчила давню літературу.
До речі, сьогодні, у середу, Нобелівський комітет назве кращих у галузі хімії, а в четвер дізнаємося ім’я лауреата з літератури. Варто зазначити, що, за даними букмекерської компанії Ladbrokes, найбільше шансів отримати престижну нагороду цього року має білоруська письменниця українського походження Світлана Алєксієвич. Вона народилася в Івано-Франківську і прославилася антитоталітарними та антикомуністичними творами «Час секонд-хенд», «Чорнобильська молитва» та «Цинкові хлопчики». Актуальний нині і один із її хрестоматійних творів «У війни нежіноче обличчя».
Ганна РОМАШКО
для «Урядового кур’єра»