Міністерство цифрової трансформації спільно з Держспецзв’язку, НКЦК при РНБО України та BRDO представило проєкт Національної стратегії кібергігієни — візійний документ, що визначає, як Україна системно розвиватиме культуру безпечної поведінки в інтернеті до 2030 року.
Мета стратегії — сформувати сталі навички безпечної поведінки онлайн, щоб українці могли користуватися технологіями впевнено й відповідально.
Документ містить три стратегічні цілі, для кожної з яких розроблено план реалізації з конкретними діями та вимірюваними результатами. Це дає змогу оцінювати прогрес і коригувати політику на основі реальних даних.
«Україна вже серед п’яти країн світу за рівнем цифрових публічних послуг і стала першою, хто запровадив цифрові паспорти, онлайн-шлюб і сотні сервісів у Дії. Сьогодні понад 23 мільйони українців користуються 30 цифровими документами та 60 послугами, а держава перетворюється на сервіс — зручний, ефективний і людяний. Ми створюємо екосистему рішень — від Дія.Бізнес і Дія.Освіта до Дія.City та Дія.Engine — щоб кожен громадянин міг навчатися, працювати й бути захищеним онлайн. Наступний крок — проєкт Національної стратегії кібергігієни: спільні стандарти безпеки для громадян, бізнесу й держави. Це основа майбутнього, де Україна — не лише цифровий лідер, а й символ безпечного та свідомого користування технологіями», — зазначила радник першого віцепрем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації з питань інновацій, цифровізації та глобальних партнерств Валерія Іонан.
До 2030 року проєкт стратегії передбачає: розвинути в 4 мільйонів українців цифрові навички і підвищувати цифрову грамотність на 2% щороку; залучити 2 мільйони громадян до програм з кібергігієни та підвищити обізнаність населення до 10%; упровадити стандарти безпеки у 90% державних установ і провести пілот із 100 великими компаніями; забезпечити, щоб 80% держслужбовців здобули сертифікат із кібергігієни; інтегрувати курси з кібергігієни в 10% шкіл до 2027 року та 20% — до 2030-го; посилити поінформованість вразливих груп — неповнолітніх, людей елегантного віку, ветеранів.
Проєкт стратегії враховує рекомендації з кібергігієни, передбачені європейською директивою NIS 2, і найкращі практики, які впроваджує ENISA, що визначають основні стандарти кібергігієни: багатофакторна автентифікація; управління вразливостями; резервне копіювання; регулярне навчання користувачів.
Також стратегія ознайомлює з досвідом США, ОАЕ, Естонії, Сінгапуру, Фінляндії та Японії, де вже діють державні програми навчання кібергігієни.
«Рівень кіберзагроз зростає щодня, тому культура кібергігієни — це не лише про особисту обережність, а про національну стійкість. Ми хочемо, щоб кожен українець — від школяра до держслужбовця — розумів базові принципи безпеки в цифровому середовищі та застосовував їх у повсякденному житті. Цей проєкт стратегії створює системну основу, яка допоможе державі, бізнесу й громадянам бути більш стійкими перед кіберзагрозами», — зазначив заступник міністра цифрової трансформації з питань кіберзахисту Віталій Балашов.
До обговорення проєкту стратегії долучилися Мінцифри, Держспецзв’язку, НКЦК при РНБО України, Національний банк, Кіберполіція, Офіс ефективного регулювання BRDO, а також аналітичні й технологічні партнери — Cyber Unit Technologies, Державний центр кіберзахисту, Центр протидії дезінформації, Molfar та НаУКМА.
У заході взяли участь понад 150 представників державних інституцій, бізнесу, фінансового сектору, освіти та кіберспільноти.
Україна вже системно розвиває в громадян цифрові навички на платформі Дія.Освіта.
На сьогодні українці отримали понад 4,9 мільйона сертифікатів, зокрема понад 1,1 мільйона — за навчання з кібергігієни. А тест Цифрограм, який допомагає оцінити рівень цифрових умінь, пройшли 1,5 мільйона користувачів.
Ці підсумки демонструють, що кібергігієна вже стала частиною повсякденної культури безпеки — від особистих дій кожного українця та українки до державної політики.
Презентація відбулася за підтримки Проєкту «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України», який впроваджує уряд США.
Ми в Google+