Учора у Верховній Раді парламентарії ставили запитання міністрові фінансів Наталії Яресько та міністрові економічного розвитку і торгівлі Айварасу Абромавичусу. Усі відповіді урядовці узагальнили у виступах. Година запитань не вирізнялася динамічністю, однак була глибокою за змістом.
Наталія Яресько зокрема повідомила, що Україна завдяки проведеній торік реструктуризації державного боргу заощадить у 2016-му 64 мільярди гривень. Із них 10 мільярдів — на виплатах з обслуговування державного боргу і 54 мільярди гривень — на виплатах основної частини боргу. «Закладено в бюджет 99 мільярдів гривень, а без реструктуризації було б 109 мільярдів гривень», — пояснила вона.
Міністр резюмувала, що завдяки ухваленню Верховною Радою необхідного пакета законів Україна має фінансовий ресурс для закупівель газу на наступний опалювальний період за найнижчою ціною у міжсезоння. Зокрема парламентарії підтримали законопроект №3388. Тож тепер Мінфін зможе підписати угоди щодо 5-річного поновлюваного кредиту від Світового банку на 500 мільйонів доларів. «Разом з раніше підписаною угодою на 300 мільйонів доларів від ЄБРР і угодою з Міждержавним валютним комітетом на 200 мільйонів доларів ми отримали можливість за рахунок міжнародних фінансових організацій залучити фінансові ресурси обсягом до мільярда доларів для закупівлі природного газу від європейських постачальників. Таким чином, уперше в історії держави ми маємо ресурс закупити газ за найнижчими цінами не в сезон і закачати газ у повному обсязі», — наголосила Наталія Яресько.
Вона також запевнила парламентаріїв, що зниження ставки єдиного соціального внеску з 1 січня 2016 року не призведе до розбалансування бюджету, оскільки Кабмін не закладав туди доходи від детінізації зарплат. Зокрема у січні доходи бюджету виконано на 94%, витрати — на 73%, а бюджет Пенсійного фонду виконується в межах розпису. Це свідчить про збалансованість державного бюджету і бюджету Пенсійного фонду. Із 20 січня розпочався процес перерахування ПДВ до держбюджету й на спецрахунки агропідприємств, які перейшли на спеціальний режим оподаткування доданої вартості, а з 1 березня запрацює система електронного адміністрування акцизу з нафтопродуктів.
За її словами, протягом 2016 року Україна планує залучити від міжнародних фінансових організацій близько 10 мільярдів доларів: майже 5,8 мільярда — від МВФ, мільярд — від уряду США, 1,3 мільярда доларів — від уряду Японії, 0,2 мільярда — від уряду Швейцарії, 100 мільйонів євро — від уряду Польщі, 300 мільйонів євро разом із 150 мільйонами євро на інвестпроекти — від уряду Німеччини, 1,2 мільярда євро — від ЄС, включно з додатковими 170 мільйонами євро грантів. Від ЄБРР наша країна отримає 177 мільйонів доларів на існуючі інвестпроекти (включно з 1,1 мільярда доларів на нові), від ЄІБ — 175 мільйонів доларів за існуючими проектами, плюс 1,1 мільярда доларів на інвестування нових, від Світового банку — 210 мільйонів доларів за існуючими інвестпроектами і 1,5 мільярда доларів на нові кредити.
Наталія Яресько сподівається, що Рада директорів МВФ найближчим часом ухвалить рішення щодо надання нашій країні третього траншу кредиту обсягом 1,7 мільярда доларів за програмою розширеного кредитування економіки України. Цим траншем планується поповнити золотовалютні резерви НБУ.
Про зменшення збитків державних компаній у 2015 році на 86% (із 117 до 16 мільярдів гривень) інформував народних депутатів уже міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. Окремо йшлося про втрати українських виробників через товарне і транзитне ембарго, запроваджених Росією з початку 2016 року у відповідь на набуття чинності угоди про ЗВТ між Україною і ЄС. Експерти їх оцінюють у 800 мільйонів доларів —1,1 мільярда доларів. «Ці цифри означають, що потрібно докласти спільних зусиль уряду та парламенту для пошуку нових ринків і надання допомоги експортерам», — наголосив міністр.