ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ. Міністрерство екології та природних ресурсів готує законопроект про заборону ввезення в Україну побутових миючих засобів, що містять фосфати, повідомив глава відомства Микола Злочевський. Фахівці прогнозують, що це призведе до різкого стрибка цін на побутову хімію, інформує ТСН.
«Жодна очисна споруда водоканалів по всій країні не здатне видаляти ці фосфати, коли вони потрапляють у воду. Ось звідки з'являється цвітіння води, з'являються незрозумілого походження водорості і ось звідки з'являються у воді нові захворювання», ─ зазначив міністр.
Проблема фосфатів у побутовій хімії, які потім потрапляють в очисні споруди, для нашої країни не нова. Ще у вересні 2008 року у Верховній Раді було зареєстровано постанову про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання в Україні миючих засобів на основі фосфатів, йдеться у повідомлені.
Автор документа депутат Ігор Лисов акцентував увагу на тому, що «більшість миючих засобів, що реалізуються на споживчому ринку України, а їх обсяг за даними експертів складає 350-450 тис. тонн на рік, містять максимальну кількість фосфатних сполук. Ця цифра з кожним роком зростає, хоча в Україні відсутній реальний статистичний облік обсягів виробництва, використання, імпорту та експорту миючих засобів взагалі. З них половина потрапляє на ринок України нелегальним шляхом».
При цьому основна частина цих фосфатів, зрештою, потрапляє через стічні води на очисні споруди. А враховуючи, що більшість каналізаційних мереж і споруд в країні вводилися в експлуатацію з відповідними розрахунками навантажень ще за радянських часів, основний обсяг цих сполук, не затримуючись, потрапляє відразу у відкриті водойми, зазначає Ігор Лисов.
«За даними експертів, близько 60% загального фосфору, що міститься миючих засобів на основі фосфатів, потрапляє з каналізаційними стічними водами у водойми. Це викликає інтенсивне розмноження синьо-зелених водоростей, що призводить до різкого зниження вмісту розчиненого кисню, що, в свою чергу, сприяє підвищенню евтрофікації (цвітіння) водойм і призводить до мору риби і «відмирання водойм», ─ наголошується в пояснювальній записці до документа.
Ця постанова, прийнята 15 червня 2010 року, зобов’язує Кабінет міністрів до 1 травня 2011 року розробити зазначену Загальнодержавну програму.
Як видно з вищевказаної записки, на тлі роками не вирішуваної проблеми з фосфатами, відкритим залишається питання про експертне дослідження ринку миючих засобів в Україні. Витяги з нечисленних доповідей на профільних конференціях дають підставу припустити, що цей ринок ділиться в основному між іноземними виробниками (P & G, Henkel, SC Johnson, Benckiser, Unilever, Amway та ін). Вважається, що тільки вони покривають своєю продукцією 75% вітчизняного ринку миючих засобів.
Одночасно, цілий ряд експертів на ринку розповіли про те, що практично всі найбільші гравці (якщо не враховувати фальсифікат під відомими брендами) мають виробничу базу в Україну. Хоча структуру цього ринку напевно не знає мабуть ніхто. Так само як і його обсяг у грошовому вираженні.
«Цих цифр в Україні немає. Я свого часу дізнавалася навіть в митниці. Є просто статистика з ввезення і вивезення», ─ зазначила радник глави правління ПАТ АК «Київводоканал» з інформаційної політики Вікторія Яковлєва.
У такому випадку, обмеження імпорту навряд чи зіграє якусь істотну роль у вирішенні проблеми. «Можливо, вони хочуть мати якийсь відсоток від цього імпорту. Тобто ввести певне додаткове мито на ці товари, і ці гроші повернути на природоохоронні дії», ─ вважає Наталія Чіжмакова, асистент координатора напрямку «Питна вода та санітарія» Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86».
Що ж стосується передбачуваних обсягів додаткових надходжень до бюджету в результаті встановлення мит на миючі фосфатовмісні засоби, то про це частково дозволяють судити дані Держстату. Згідно з ними, тільки за перше півріччя-2011 Україна імпортувала мила і миючих засобів на 203 млн дол. проти 153 млн дол. за аналогічний період 2010 року.