.jpg)
АКЦІЯ
Київський Центр допомоги дівчатам і жінкам, які опинилися у складних життєвих обставинах, збирає кошти
Уже кілька років Центр «Право на здоров’я» простягає руку допомоги підліткам, молодим жінкам і матерям, котрі через життєві проблеми опинилися на вулиці або потрапили в полон наркотиків. Чимало й таких, що постійно зазнають фізичного і сексуального насильства. Працівники центру завжди готові підтримати їх і повернути до нормального, здорового життя. Тут надається можливість отримати юридичну консультацію, попрацювати з психологом і соцпрацівником. Клієнти можуть пройти медичне тестування, а якщо потрібно, отримати направлення до лікаря. Також створено умови, щоб поїсти, помитися, випрати речі.
До центру часто звертаються молоді мами з маленькими дітьми. Поки їм надається психологічна та юридична допомога, малюкам потрібен нагляд. Тому й виникла потреба створити дитячу кімнату, де малеча, переважно дошкільного віку, могла б чекати на своїх матусь, корисно й цікаво проводити час із вихователем. Для цього приміщення повинно відповідати всім дитячим вимогам: обладнане відповідними меблями, різноманітними іграшками та яскравими книжками. Одне слово, щоб це був справжній казковий куточок.
З 8 по 25 листопада в одному зі столичних готелів стоятимуть скриньки для благодійних внесків. На думку ініціаторів, така добра справа розвиває культуру і традиції доброчинності в Україні, залучає до неї як корпоративних благодійників, так і приватних осіб.
За час свого існування до центру звернулися понад 800 дівчат віком від 14 до 24 років. Одна з перших клієнток — киянка Аня — не з чуток знає, що таке жити на вулиці. Зараз дівчині 23 роки, вона має маленьку доньку. І дуже радіє, що нарешті для дітей зроблять затишну кімнату, де можна буде їм гратися і розвиватися. З гіркотою згадує вона своє нелегке минуле.
— У шість років я втратила батьків. Мене хотіла взяти до себе італійська сім’я, але родичі запротестували і бабуся оформила наді мною опікунство. Та дуже скоро я відчула, що нікому не потрібна. У відчаї пішла з дому. Відтоді моїм притулком були підвали й горища, а родиною стали такі ж самі як я, відштовхнуті долею, люди… У 19 років завагітніла, і знайомі порадили звернутися до Центру «Право на здоров’я», аби пройти медичне тестування. Таким чином, я потрапила до цього осередку розуміння й підтримки. Тут справді таким, як я, надають потужну допомогу, і не на словах, а на ділі.
На жаль, сьогодні суспільство ще не готове сприймати безхатченків, особливо дітей і молодих жінок, із співчуттям і розумінням. Нерідко байдужість та осуд з нашого боку приречують цих бідолах на жебрацтво і небезпечне існування. Безперечно, такі соціальні проекти та благодійні акції допоможуть нам по-іншому глянути на проблему безпритульності.