ВІДРОДЖЕННЯ. Оновлена експозиція Краснодонського музею дає змогу демонструвати безліч предметів побуту середини ХХ століття, особистих речей героїв-підпільників, документів, фотографій. А відтепер завдяки інформаційному боксу будь-який відвідувач може самостійно викликати додаткову інформацію.
«Використано безліч інсталяцій для того, аби відвідувачі могли відразу ніби зануритися в атмосферу того часу і краще зрозуміти мотиви дій молодогвардійців», — розповідає заступник директора музею «Молода гвардія» Наталя Ніколаєнко.
Інсталяції допомагають відвідувачам зануритися в іншу епоху. Фото автора
Оновити та модернізувати музей допомогла обласна рада, на баланс якої його передали ще у 2007 році. Це дало змогу виділити 8,6 мільйона гривень з обласного бюджету на капітальний ремонт будівлі та оновлення експозицій.
Сорочка Анатолія Попова, медальйон Ліди Андросової, металевий гребінець Бориса Голована — страта підлітків була настільки жорстокою (їх скинули в 53-метровий шурф шахти пораненими, а потім закидали вагонетками, рейками, породою і гранатами), що батьки впізнавали останки дітей лише за особливими прикметами і змогли поховати тільки після звільнення міста від окупантів. І вже того часу ці події супроводжувалися зіткненням систем цінностей: вітчим Геннадія Почепцова (останнього вважають зрадником організації) спочатку взявся керувати роботами, але казав, що тіла піднімати не треба, мовляв, трупна отрута вб’є всіх, а батько Лідії Андросової заявив, що краще така смерть, ніж жити, не зумівши по-християнськи поховати власну дитину.
Цей музей назавжди став місцем зіткнення світів. І кожен експонат готовий про це розповісти. Давня шахтарська лампа і світлина гірників та матросів Кронштадта нагадують, як на початку століття з’їжджалися на Донбас за кращою долею бідні люди з усієї імперії. Старовинний фотоапарат-тринога, ковзани Валі Борц, фотографія Улі Громової з братом льотчиком — про прагнення молоді. А пальто Сергія Тюленина із простріленим рукавом, одинадцятого, наймолодшого сина в сім’ї, якому доводилося доношувати одяг за старшими, — символ майбутнього, яке не відбулося, зіткнулося з війною, загарбниками, перспективою бути відправленими в рабство до Німеччини і не скорилося обставинам.
Гордим відчуттям волелюбства пронизані стіни 68-річного музею, який вижив, незважаючи на зміну ідеологій. Його уже відвідали представники понад 130 країн світу. А днями до 14 мільйонів тих, хто тут уже побував, приєднаються учасники «Ешелону пам’яті» із різних областей України, Росії та Білорусі.
«На майбутнє плануємо поїздки зокрема до російського Подільська, де головний військовий архів, — розповідає Наталя Ніколаєнко. — Сьогодні розсекречено багато матеріалів, які в радянські часи були закриті. Сподіваємося знайти документи, які, можливо, щось додадуть до історії краснодонського молодіжного антифашистського підпілля».