З нагоди Дня української писемності та мови, який щорічно відзначають 9 листопада, в Україні та за її межами шанувальники солов’їної традиційно писали радіодиктант національної єдності. Головна мета його проведення — не виставляння оцінок, а спонукання до вивчення української, вдосконалення та підвищення її культури.
Профільний міністр Сергій Шкарлет з нагоди Дня української писемності та мови у телеграмі написав: «Наше слово протистоїть ворожій пропаганді й століттями захищає національні цінності. Завдяки збереженню мови країна вистояла на тернистому шляху до становлення сильної самостійної держави. В її новітній історії слово об’єднує людей, готових обстоювати незалежність держави, обороняти й розбудовувати її задля благополуччя майбутніх поколінь».
У дописі уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя у фейсбуці йшлося, що українська належить до 30 найпоширеніших мов світу. Нею розмовляють понад 45 мільйонів людей. Більшість із них живе в Україні, українців, які проживають на різних континентах, — не менш як 20 мільйонів. Саме мова — цементуючий чинник українських громад у Європі, Америці, Австралії, Африці, Азії.
Цьогоріч до 21-го радіодиктанту на всіх платформах долучилися майже 60 тисяч охочих. Його писали на всіх континентах, зокрема й учасники антарктичної експедиції на станції «Академік Вернадський». За кордоном диктант писали у посольствах та українських громадах у різних країнах, зокрема в Лівані, Арабських Еміратах, Туреччині. У Києві студію для написання диктанту для гостей облаштували в читальній залі Національної бібліотеки імені В. Вернадського і в приміщенні радіохабу Академії суспільного мовлення з дотриманням карантинних вимог.
У читальній залі диктант писали голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов, Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен, глава Представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас.
«Цей день для мене дуже важливий. Вивчаю українську другий рік. Це для мене потрібно професійно. Але це також знак поваги до України й українців. Я дуже допитливий, а мова — це вікно до серця людей», — цитує Укрінформ слова європейського дипломата.
Текст радіодиктанту-2021 «Слідом за пам’яттю» написав і надиктував письменник Юрій Андрухович. Він вважає диктант особистим професійним випробуванням, зізнається, що хвилювався в такій ролі. А також відверто заявив: «Якби не я був автором цього диктанту, не отримав би за нього відмінної оцінки».
Версія диктанту постійно змінювалася. Довелося навіть задовольнити деякі побажання організаторів зі збільшення складності, щоб диктант не був занадто легким. Текст буде початком його майбутньої книжки — вже є перші 199 слів, які пролунали під час радіодиктанту.
Учасники традиційно мають астрономічну добу, щоб надіслати за визначеними адресами свій паперовий текст або електронний лист. Текст самого диктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада.
На свято оприлюднили й підсумки загальнонаціонального опитування, які свідчать: більшість українців (78%) вважають українську рідною та підтримують обов’язок обслуговування державною мовою (55%) зі збереженням можливості обслуговування клієнтів іншими мовами на їхнє прохання. Найбільше тих, хто висловився за обов’язкове обслуговування державною мовою, на заході (74%) і в центрі (62%). 18% опитаних назвали рідною мовою російську. Українська — рідна для абсолютної більшості жителів західних і центральних областей. На півдні 56% назвали рідною українську і 41% — російську. На сході 59% рідною вважають українську і 34% — російську. Серед молоді віком 18—29 років українську вважають рідною 83%, а серед найстаршої групи (понад 60 років) — 74%.
Розпочався XXII Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. Пресслужба МОН поінформувала, що цьогоріч у ньому візьмуть участь школярі, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студенти, курсанти закладів фахової передвищої та вищої освіти. Переможці конкурсу, які продовжують навчання у вишах, отримуватимуть іменні стипендії Президента. Кількість учасників конкурсу за останні роки сягала 5 мільйонів з понад 20 країн.