У серпні 2008 року в ході археологічних розкопок, проведених під час нового будівництва в кампусі Хеслінгтонського університету в Йорку, був виявлений людський череп, який містив залишки мозку. Знайшли череп у заболоченій ямі.
Збереження мозкової тканини вкрай рідкісне явище. Археологи й раніше знаходили м'які тканини тварин і людей у вічній мерзлоті, болотистій місцевості, в пустельних муміях. Однак у цих знахідок були й інші збережені м'які тканини. Мозок Хеслінгтона був унікальним, оскільки він є єдиною вцілілою м'якою тканиною. Інші м'які тканини померлого давно розклалися, залишився лише череп, нижня щелепа і пара хребців. Досі вчені не розуміють, як це могло статися, як маленький шматочок мозку небіжчика вижив якимось дивом. Це також найстаріший вцілілий мозок у світі.
Після клінічної смерті тканини мозку без кисню розкладаються протягом декількох хвилин. Цей процес відбувається дуже швидко в порівнянні з розкладанням інших органів, так як багато білків сприяють руйнуванню клітинних структур.
Рештки мозку піддали радіо вуглецевому дослідженню. Його вік датували 673-482 рр. до н.е. Тоді ця людина отримала сильний удар по голові або шиї, а потім її обезголовили, про що свідчать пошкодження шийних хребців і черепа. Голова була кинута в яму, і мозок був природним чином збережений в заболоченому середовищі. Він зменшувався протягом тисячоліть, але все ще був м'яким і блискучим з чітко впізнаваними складками. Дивним є і те, що вцілілий шматок мозку, складний на дотик, він на 80% менший за загальний розмір людського мозку.
Нині вчені використовують молекулярно-біологічні методи для вивчення залишкових білків мозку, намагаючись отримати інформацію про те, на якій стадії вони законсервувалися. Було виявлено, що білкові ферменти протеази не розщепилися, вони були дезактивовані невідомою речовиною і не могли виконувати свою функцію з розчеплення пептидного зв’язку між амінокислотами. Таким чином тканини мозку залишилися неушкодженими.
Невідома речовина, яка законсервувала мозок, швидше за все, проникла ззовні. Вчені також прийшли до висновку, що, в мозку людини залізного віку немає нічого особливого, і тому, ймовірно, всередині органу не утворилося консервативне з'єднання.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»