ДОБРА СПРАВА. Музей домашньої ікони створюють в Мушкатівській загальноосвітній школі, що в Борщівському районі на Тернопіллі. Задум зорганізувати його виник несподівано. Готувалися до проведення районного семінару вчителів християнської етики. Вирішили принести на урок старі ікони. Директор школи Марта Кузьмич показала приклад — і з її оселі в навчальному закладі з’явилися образи Святої Анни та Ченстоховської Матері Божої. Інші вчителі та деякі учні теж прийшли з іконами. Коли ж семінар закінчили, то подумали: невже ці раритети мають знову повертатися на сільські горища?
Нині у шкільному музеї домашньої ікони зібрали вже понад півсотні експонатів. Місцевий священик його створення схвалив. Більше того, закликав паству поповнити кількість Божих зображень. Нині ж виставили ікони, написані на дереві, склі, папері та полотні, є фоторепродукції. За кожною з них — доля її власника чи цілої родини. Скажімо, у післявоєнні роки самодіяльна художниця із сусіднього Іванкова Параска Наконечна створила на полотні образ як подарунок на весілля подруги. Стати на рушник дівчина мала в неділю, та напередодні, у четвер, її нареченого заарештували за участь у національно-визвольній боротьбі. До речі, Параска Наконечна не лише писала картини, ікони, а й складала пісні. Теперішній сільський ансамбль має у репертуарі зокрема її пісню про криївку на горі Говда, де загинув також і коханий Параски.
Домашні ікони не лише розповідають про людські долі — до них молилися роками чимало людей. У школі тепер тиждень навчання починають з внесення Державного прапора України та молитви. Такої традиції дотримуються з десяток років.