У межах відзначення 100-річчя Української революції 1917—1921 років Запорізька область готується до ювілею визволення Олександрівська (нині Запоріжжя) від більшовиків. Відомо, що у квітні 1918 року до Олександрівська увійшли загони Українських Січових Стрільців під командуванням ерцгерцога Австро-Угорської імперії Вільгельма Габсбурга, який багато років жив в Україні та взяв ім’я Василь Вишиваний. Одночасно підійшов запорізький корпус полковника Петра Болбочана. Під тиском українських військ червоні відступили. Справжнім святом народного єднання за участю понад двох тисяч місцевих жителів став спільний парад цих загонів на площі Свободи, біля Народного дому. Історики назвали ці події «Запорізькою весною».

Петро Франко залишив спогади про події весни 1918 року в Олександрівську (нині Запоріжжя). Фото з сайту wikimedia.org

За словами директора департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Владислава Морока, запоріжці повинні нарешті почути свою справжню історію, не сфальсифіковану радянськими пропагандистами. Він запропонував увічнити пам’ять про Кримський похід Української армії. Бо після Олександрівська частини Петра Болбочана рушили далі, вибили більшовиків із Мелітополя й за кілька днів під час блискучої воєнної операції визволили Крим. Згодом наші військові квартирували на півдні області, ліквідували банду, що тероризувала жителів села Радивонівка.

Заступник директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко розповів, що серед заходів — науково-практична конференція, відкриття меморіальної дошки на території залізничного вокзалу «Запоріжжя-1», де навесні 1918 року точилися запеклі бої з більшовиками. До речі, у лавах Січових Стрільців воював Петро Франко — син Великого Каменяра. Пам’ятні таблички встановлять на будинку Ліщинського (пр. Соборний, 52) і на колишній міській електростанції на площі Свободи, де у грудні 1917 року тривали бої між загонами вільних козаків, гайдамаків і матросами, що прибули встановлювати радянську владу, але зазнали поразки. Інформаційну дошку розмістять на поліклініці на вулиці Військкоматській. 100 років тому за кошти запорізьких волонтерів тут сформували Самокатну сотню — мобільний підрозділ із 14 кулеметами і добре мотивованим особовим складом.

Пам’ятні місця Української революції визначать і в районах області. У селі Лисогірка відкриють меморіальну дошку на честь молодих повстанців, які не давали більшовикам вивозити хліб по Дніпру. Пам’ять про історичну зустріч патріотів України із заходу та сходу увічнять у селі Біленьке. У селі Приморське Василівського району згадають про гучне козацьке свято, яке організували українські вояки на початку травня 1918 року.