ПІДЗЕМНЕ ВИРОБНИЦТВО
Цього року може бути прийнятий закон про приватизацію шахт. Про теперішній загальний стан провідної галузі Донеччини свідчать дві цифри: у 2010 році місцеві шахти підняли на-гора 32,7 млн тонн вугілля, а на збагачувальних фабриках області його перероблено аж 43,5 млн тонн. Звідки взялися для переробки оті "зайві" мільйони тонн? Їх сюди привезли з-за меж регіону...
Запасів - на сотні років, інвесторів мало...
Пересічний місцевий люд, який добре пам'ятає про колишній статус "всесоюзної кочегарки", завезення вугілля до споконвік вугільного краю коментує лаконічно: "Дожилися!.." А фахівці тим часом не втомлюються повторювати: зволікати з початком реформування вугільної галузі і відкладати давно очікувані зміни нема куди.
Мабуть, тільки сьогодні починаєш розуміти зміст рядків колись популярної шахтарської пісні: "Дни работы жаркие, на бои похожие". Бо трудові будні попередніх поколінь гірників справді були дуже гарячими - приміром, у 1971 році в Донецькій області видобули рекордні 107 млн тонн вугілля! Сьогодні ця цифра видається фантастичною, а шахтарі-пенсіонери, які працювали в ті роки, чесно зізнаються: вони навіть припустити не могли, що вуглевидобуток потім впаде більш ніж утричі.
Може, "кочегарка" вже вичерпала свої донедавна багатющі запаси чорного золота? Нітрохи. Адже промислові запаси вугілля тільки на діючих шахтах складають понад 3 млрд тонн - за нинішніх темпів видобутку палива вистачить на добру сотню років. Інша річ, що на падінні темпів вуглевидобутку позначаються теперішня велика глибина залягання пластів, зношення застарілих шахтних фондів та надто млявий розвиток і кволе технічне переозброєння галузі (про будівництво нових вугільних підприємств в останні два десятиріччя взагалі не йдеться). Згадані проблеми пояснюються відсутністю інвестицій, що ніяк не дійдуть до вітчизняного вугільного підземелля.
Приклад сусідньої Росії чи країн Європи підтверджує -найголовнішою реформою, яка найпотрібніша вугільній галузі, є приватизація. Зрештою, в цьому переконує досвід роботи з приватними інвесторами "за бугром", де шахти перейшли до приватників і тепер майже не відчувають нестачі інвестицій. Тривалий час привид приватизації ходить і поміж вітчизняними териконами і, схоже, давно обіцяні зміни таки незабаром стануть реальністю. Не виключено, вже цього року Верховна Рада може прийняти закон про приватизацію вугільних підприємств. Це підтвердив, перебуваючи в Донецьку, міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко. "Так, ми розраховуємо, що закон буде прийнятий цього року, - каже він. - А далі почнеться робота, і відбуватиметься вона без поспіху й метушні та з дотриманням інтересів усіх, насамперед трудових колективів і держави".
"Приватизація - це засіб залучення інвестора"
У чому ж головні "фішки" згаданого законопроекту про особливості роздержавлення вугільних шахт? Виявляється, приватизовані підприємства протягом ще п'яти наступних років отримуватимуть державну підтримку, розмір якої поступово зменшуватиметься. Важливо й те, що шахти, які виставлять на продаж, матимуть можливість списати частину заборгованості з податків, а вартість об'єктів мінімізують - у ній не враховуватимуть вартість промислових запасів. А ще в законі не забули і про певні гарантії безпосередньо для гірників.
На переконання керівника міністерства, імовірна зміна власності дасть можливість зменшити витрати на галузь із бюджету. "Приватизація - це насамперед засіб залучення інвестора, приватних коштів, - вважає Юрій Бойко. - Погодьтеся, бюджетні гроші передусім повинні виділятися на лікарні та школи, на виплати бюджетникам, а вже потім витрачатися на програми модернізації, які мають бути економічно обгрунтованими. Отож ми вважаємо, що залучення приватних коштів - це зменшення навантаження на бюджет і відповідно їхнє збільшення на полегшення життя кожної людини, яка ходить до школи чи в лікарню".
Отже, приватизаційна схема відпрацьовуватиметься упродовж року, а от конкретного списку шахт, що змінять власника, поки немає. Та й про терміни реалізації задуманого ще не йдеться. Поки, за словами міністра, вдалося домовитися про наступне: в усіх приватизаційних процесах братимуть участь представники трудових колективів та місцевої влади. А ще: "Держава ніколи не залишить без уваги вугільні підприємства, бо вони мають надто важливе значення для енергетичної безпеки".
У березні 2011 року вугільні підприємства Донецької області видобули 3 млн т палива, що на 272,6 тис. т більше, ніж у березні 2010. За три місяці донецькі шахтарі підняли на-гора 8,8 млн т вугілля - на 999,7 тис. т більше, ніж за відповідний період минулого року.
