Ярослав САДОВИЙ
«Урядовий кур'єр»
Нове дослідження, проведене вченими Тайванського національного університету і Техаського університету A & M, підтвердило, що відомий у всьому світі скрипковий майстер Антоніо Страдіварі обробляв свої інструменти хімічними речовинами, які і були однією з причин їх настільки унікального звуку. Причому деякі з використовуваних ним речовин були ідентифіковані вченими вперше. Дослідження було опубліковане в Angewandte Chemie International Edition.
Джозеф Надьварі з Техаського A & M був першим, хто запропонував теорію про те, що не тільки власне вміння зробити інструмент, а й хімічні речовини, що застосовуються для обробки скрипок були причиною того, що Страдіварі створював інструменти, звукам яких немає рівних понад 200 років. Подібними речовинами обробляв свої скрипки й інший відомий італійський майстер виготовлення смичкових інструментів Джузеппе Гварнері. А тепер цю теорію дослідники підведили доказовою базою.
Науковці з'ясували, що такі речовини, як бура, цинк, мідь і галун, разом з вапняною водою, використовувалися для обробки деревини в скрипках. Вчені відзначають, що бура має більш, ніж довгу історію використання в якості консерванту, починаючи з древніх єгиптян, які застосовували її при муміфікації, а потім як інсектицид.
«Присутність цих хімікатів вказує на співпрацю між виробниками скрипок і місцевими аптекарями і фармацевтами в той час. І Страдіварі, і Гварнері хотіли обробити свої скрипки, щоб деревину не поточила шашіль, тому що зараження хробаками було дуже поширеним у той час», – пояснює Надьварі.
При цьому кожен майстер використав свої власні методи обробки дерева, які надали інструментам не тільки деяку корисну механічну міцність, але й акустичні переваги. Саме тому такі методи трималися майстрами в секреті. При візуальному огляді дізнатися, які саме хімічні речовини використовувалися, було неможливо.
Вчені також відзначають, що використані хімічні речовини були виявлені на всій деревині і всередині неї, а не тільки на її поверхні, і саме це безпосередньо вплинуло на якість звуку інструментів.
Варто відзначити, що Антоніо Страдіварі (1644-1737 р. р.) за своє життя зробив майже 1200 скрипок і продавав їх тільки дуже багатим покупцям, зокрема з королівських сім'ей. Нині збереглося майже 600 скрипок Страдіварі.
Менш відомий сучасник Страдіварі, Гварнері Бартоломео-Йосиф (Джузеппе) (1698-1744 р. р.), у продажу своїх скрипок був менш успішний, але зараз його інструменти вважаються рівними за якістю і за ціною з скрипками Страдіварі. У наш час одна така скрипка може коштувати 10 мільйонів доларів, а іноді й більше.
Вчені кажуть, що необхідно провести подальші дослідження, щоб прояснити й інші деталі того, як хімічні речовини та деревина забезпечують бездоганну якість звуку.