Попри рекомендації Єврокомісії та критику Вашингтона, Німеччина бере участь у проєкті будівництва газогону «Північний потік-2», який постачатиме російський газ європейським споживачам в обхід України. За повідомленнями німецьких інформагентств, прокладання труб завершили на ділянці завдовжки 2,6 кілометра у виключній економічній зоні ФРН. Російське судно «Фортуна», яке прокладало труби, залишило відповідну ділянку в Балтійському морі і прямує до порту у Візмарі, повідомляє DW.
Газогін «Північний потік-2», загальна потужність якого становить 55 мільярдів кубометрів газу на рік, Росія почала будувати 2015-го. Його протяжність становить 1220 кілометрів, він пролягає дном Балтійського моря від російського селища Усть-Луга до німецького Грайфсвальда паралельно з наявним «Північним потоком». Дозволи на прокладання труб своїми територіальними водами дали Фінляндія, Швеція, Німеччина і Данія. Планували, що будівництво газогону завершать 2019 року.
Проти будівництва «Північного потоку» виступають країни Східної Європи, які переконані, що він стане інструментом геополітичного тиску Москви на ЄС. Київ побоюється, що введення в експлуатацію цього газогону послабить позиції України як країни-транзитера російського газу до ЄС.
Один з найголовніших критиків «Північного потоку-2» — Вашингтон, який торік запровадив санкції проти операторів суден, що використовують для прокладання труб для спорудження газопроводу. Після цього швейцарський підрядник припинив роботи, а росіяни згодом перекинули з Далекого Сходу в Балтійське море трубопрокладач «Академік Черський» і роботи з будівництва газогону поновили в грудні 2020-го після майже річної перерви. У середині січня оператор планує розпочати прокладання труб у водах Данії. Влада Данії уже заявила, що акваторію навколо будівельних майданчиків «Північного потоку-2» з 15 січня тимчасово оголосять забороненою зоною. «Північний потік-2» побудовано вже більш ніж на 90% — залишилося прокласти ділянку завдовжки понад 100 кілометрів.
Обраний президент США Джо Байден не раз заявляв, що Німеччина має дослухатися до аргументів Вашингтона й відмовитися від участі у проєкті. Проте міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас нещодавно заявив, що уряд Німеччини не має наміру змінювати свою позицію щодо добудови трубопроводу після приходу до влади в США нової адміністрації. Берлін вважає будівництво газогону суто економічним проєктом, покликаним підвищити енергетичну безпеку ФРН особливо на тлі поставлених кліматичних цілей та запланованої відмови від вугільної теплоенергетики й атомної енергетики.
Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»