«Наше суспільство і держава відкриті до широкої дискусії, — наголосив міністр юстиції Павло Петренко під час виступу на круглому столі «Національна стратегія у сфері прав людини та національний план дій для України». — Держава гарантує, що на рівні імплементації Стратегії захисту прав людини виконуватиме зобов’язання, які взяла на себе. Тому ми робитимемо реальні кроки для запровадження системи захисту прав людини в Україні. Те, що понад 250 організацій долучилися до розроблення плану імплементації стратегії, свідчить про одне: це національний діалог, у якому ми повинні згуртуватись і знайти консенсусне рішення із дискусійних питань».
Протягом останнього півтора року було чимало зроблено для ухвалення багатьох законодавчих актів, які передбачають закріплення і додаткові гарантії для кожної людини у сфері реалізації її прав. Це і початок великої антикорупційної реформи, і відкриття доступу до публічної інформації. Це лише перші кроки, адже ще потрібно завершити реформування правоохоронних органів, кримінальної юстиції, судів.
Помічник Генерального секретаря ООН у сфері прав людини Іван Шимонович зазначив, що Стратегія захисту прав людини має кілька завдань. По-перше, це зобов’язання лідерів країни щодо захисту і виконання обов’язків із забезпечення прав людини. По-друге, вона дає змогу відстежувати виконання цих зобов’язань. І по-третє, це згода уряду бути підзвітним у виконанні зобов’язань щодо прав людини.
За словами директора з прав людини Генерального директорату Ради Європи з прав людини та верховенства права Крістоса Джакомопулоса, затвердження стратегії — це лише завершення першого етапу.
«По суті, це кінець початку тривалого шляху, який розпочала Україна разом із міжнародною спільнотою. План дій має бути дороговказом, що забезпечить поліпшення життя кожного в Україні», — сказав він.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська зазначила, що зроблено величезний крок — затверджено національну стратегію у сфері прав людини, яку Мін’юст розробляв відкрито, із широким залученням громадянського суспільства. Ця стратегія для нас — дорожня карта в частині того, чого ми хотіли б досягнути за 5 років після її імплементації. Національна стратегія має стосуватися кожного громадянина і покращити його життя, наголосила омбудсмен.
Перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова зазначила, що, на думку українського уряду, національну стратегію з прав людини мають готувати представники громадянського суспільства, експерти й люди, які щоденною роботою доводять, що захист прав людини для них — не просто слова. «Саме ці люди на волонтерських засадах працюють, щоб покращити ситуацію у регіонах і в центрі країни», — сказала вона.
Ухвалення стратегії та національного плану дій не означає, що всі ті зобов’язання, які протягом усіх років незалежності брала на себе Україна, ратифікуючи міжнародні конвенції та працюючи над їх подальшою імплементацією, нівелюються. Це систематизація подальших кроків України задля спрямування її зусиль у сфері прав людини.
Структура національної стратегії у сфері прав людини передбачає, що є базові категорії прав, притаманні більшості стратегій країн Євросоюзу. Ідеться про забезпечення права на життя, свободу та особисту недоторканність, справедливий суд, запобігання й протидію дискримінації та гендерному і домашньому насильству, протидію катуванням. А також забезпечення прав корінних народів і національних меншин, які стають дуже актуальними у світлі російської агресії. Є й категорії з назвою «Нові виклики». Вони пов’язані зі складною ситуацією із захистом прав людини через агресію Росії. Це забезпечення прав учасників АТО, захист прав внутрішньо переміщених осіб, біженців, звільнення заручників та відновлення їхніх прав тощо.