Барвники та антипірени, які роблять пластик ідеальним для використання, наприклад, подушкою на дивані або пляшкою миючого засобу. Таким чином пластмаса стає жорсткою, щоб перетворитися на бажаний кінцевий продукт. Це і є однією з причин, що лише 10% пластику в США переробляють, 90% - екологічна бомба. Тепер дослідники створили пластик зі спеціальним хімічним зв'язком, який допомагає йому відокремитися від цих добавок, повертаючи матеріал у чистий, цінний продукт, який можна використовувати знову і знову.
Щоб зробити новий матеріал, дослідники підібрали тип склоподібного пластика, розробленого ще в 2011 році, додавши молекули, які змінюють хімічні зв'язки, тримаючи його разом. Ці нові зв'язки, які називають динамічними ковалентними зв'язками дикетоенаміну, вимагають менше енергії, щоб їх створити, ніж у традиційних пластиках.
Як результат, нову пластмасу можна розбити на складові частини, використовуючи тільки розчин води і сильну кислоту при кімнатній температурі, йдеться в дослідженні, опублікованому в Nature Chemistry. Процес не вимагає також каталізатора, який би прискорював реакцію, що дозволяє легко збирати високоякісний перероблений пластик з отриманої суспензії. Але пластик не розпадається повністю — дослідники кажуть, що для цього потрібна сильна кислота, необхідна для його розриву. Тому в побутових умовах утилізувати пластик не варто.
Традиційні методи утилізації виробляють брудні сірі гранули (відомі як дерюшки), які деякі виробники повторно використовують, але цей процес хімічної переробки дорогий і не може конкурувати з новим матеріалом. Більше того, новий метод не вимагає додаткового сортування. Щоб це продемонструвати, дослідники змішували свій матеріал з уламками футлярів для компакт-дисків, пластиковими соломками та іншими побутовими відходами. Навіть у присутності цих інших пластиків молекули нового матеріалу відділялися.
Важливим питанням є те, чи новий пластик будуть використовувати виробники, і чи заводи з переробки захочуть його приймати. Оскільки побічні продукти нової пластмаси є більш цінними, переробні заводи, ймовірно, не потребуватимуть повного циклу переробки, тому цей стійкий пластик може одного разу змінити глобальну економіку переробки пластмас.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»