Людський чинник в управлінні на всіх рівнях — від центрального до місцевого — безумовно, вирішальний для будь-яких змін. Якщо не перереформувати державну службу, не провести чітку межу між політичною складовою і власне адмініструванням, не зробити її прозорою, професійною і відповідальною, намарне чекати успіхів від децентралізаційних процесів, які відбуваються нині в нашій країні.
Спільними зусиллями уряд і парламент нещодавно зробили важливий крок — ВР ухвалила Закон «Про державну службу». І хоча його небезпідставно називають «дитиною компромісів», авторам все-таки вдалося зрушити «кригу» у задавненій проблемі, зокрема щодо виокремлення політики в сфері публічного адміністрування, запровадженні конкурсного добору кадрів на держслужбу, забезпеченні професіоналізації держслужбовців, мотивації їх до чесного служіння народові.
З 1 травня цього року згаданий закон набере чинності, і є сподівання, що він стане локомотивом позитивних змін.
— 95 відсотків справи вже зроблено, — зазначила Міністр Кабінету Міністрів Ганна Онищенко. — Закон «Про державну службу» ухвалено. Є висновки наших західних колег, що він прогресивний, проєвропейський. Водночас залишилося доопрацювати і ухвалити закон «Про службу в органах місцевого самоврядування». Зволікати далі нікуди. Цього від нас чекають люди, що працюють у цій сфері, цього вимагає наш європейський вибір та співпраця з МВФ.
Урядовець днями взяла участь у виїзному засіданні круглого столу «Проблеми і перспективи законодавчого регулювання служби в органах місцевого самоврядування», який організував парламентський Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування в Ірпені на Київщині.
Організатори запросили до участі широкий загал теоретиків і практиків, щоб на стадії доопрацювання узгодити найгостріші проблеми законопроекту №2489. Це зокрема нерозмежованість політичних і службових (адміністративних) посад і функцій в органах місцевого самоврядування, про що нагадує громадськість, передусім активісти Реанімаційного пакета реформ. Натомість асоціації місцевого самоврядування, чимало експертів і кадрових службовців місцевої влади наголошують на збереженні в згаданому проекті високих вимог до професіоналізації муніципальної служби, її захисті від руйнівного політичного втручання та надмірної (понад 100 тисяч службовців після кожних чергових виборів) плинності кадрів.
Істина, як і завжди, десь посередині. Про це свідчить і грунтовний аналіз зарубіжного законодавства у цій царині, який зробила Рада Європи на замовлення авторів законопроекту через свою програму «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні». Утім, універсальних рецептів і в Європи немає: кожен вибирає для себе, зокрема й з огляду на економічну ситуацію.