Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович взяла участь у засіданні Ради безбар’єрності, під час якого був розглянутий проект плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Стратегія була розроблена з ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Про це повідомляє Урядовий портал.
Дружина Президента України Олена Зеленська зазначила, що безбар’єрність — це питання виживання та питання якості життя водночас, акцентувала увагу на важливих інструментах, що були створені з її ініціативи - новий розділ порталу Дія під назвою «Дія. Безбар’єрність», «Альбом безбар’єрних рішень» та «Довідник безбар’єрності».
«За цей рік всі ми відчули фізичні бар’єри війни. Майже кожен особисто зіштовхувався з евакуацією, з усіма складнощами вокзалів, транспорту, високих поверхів. І всі ми відчуваємо безліч невидимих бар’єрів війни. Це може бути брак інформації, неможливість працювати чи вчитися, економічна невпевненість», — сказала Олена Зеленська.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів про виклики, які постали перед нашою країною, та адаптацію Плану заходів до актуальних умов.
Під час засідання Ради безбар’єрності профільні міністерства представили флагманські проекти, заплановані до реалізації до 2024 року. Міністр соціальної політики Оксана Жолнович презентувала проект «Вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації».
«Наразі суттєво зросла та продовжує зростати кількість людей, які потребують забезпечення допоміжними засобами реабілітації. Тож ми вже почали вдосконалювати систему та усувати проблеми задля своєчасного забезпечення необхідними засобами реабілітації», — підкреслила Оксана Жолнович.
Міністр повідомила, що у 2022 році за кошти державного бюджету було профінансовано 287 913 ДЗРів. Для багатьох осіб забезпечення такими засобами відбувається за рахунок гуманітарної допомоги чи грантових коштів міжнародних донорів.
«Завдяки тому, що підбір і призначення ДЗРів здійснюють мультидисциплінарні реабілітаційні команди закладів охорони здоров’я, ми вирішуємо першу проблему — процес призначення і підбору робимо невідривним від процесу лікування та реабілітації. Адже до складу мультидисциплінарних реабілітаційних команд залучаються протезисти/ортезисти.
Задля вирішення другої проблеми, а саме залежності права на забезпечення ДЗРами від статусу інвалідності, нами напрацьовані зміни, що дозволять забезпечити осіб ДЗРами незалежно від наявності статусу інвалідності за медичними показаннями, що підтверджуються лікарсько-консультативною комісією, військово-лікарською комісією або мультидисциплінарною реабілітаційною командою.
Також ми вирішимо такі проблеми, як брак висококваліфікованих протезистів/ортезистів; відсутність алгоритму підбору допоміжних засобів реабілітації. Плануємо теж актуалізувати питання пріоритетності, адже зараз соціальні послуги надаються за запитом особи набагато пізніше, ніж у неї виникає потреба у них», — повідомила Оксана Жолнович.
Побачити загальну картину реалізації Плану заходів допоможе запровадження електронного моніторингового інструменту, який демонструватиме прогрес у виконанні всіх запланованих заходів окремо за кожним напрямком.
Довідково
Допоміжні засоби реабілітації (технічні та інші засоби реабілітації):
- протезно-ортопедичні вироби, в тому числі ортопедичне взуття
- спеціальні засоби для самообслуговування та догляду
- засоби для пересування
- допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому
- меблі та оснащення
- спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією.