Україна — європейська держава, готова до цивілізованого діалогу щодо імплементації статті 7 Закону «Про освіту». Однак у нашій країні наполягають, щоб головну ідею статті було неодмінно збережено: кожна українська дитина повинна володіти державною мовою. І це наша межа компромісу. Таку державницьку позицію обстоювала міністр освіти і науки Лілія Гриневич, виступаючи перед послами країн-членів НАТО у приміщенні штаб-квартири Альянсу.
«Міністри освіти не дуже часто виступають на засіданнях НАТО. Хоч освіта — також питання безпеки в певному сенсі. Як міністр освіти і науки України вірю в європейські цінності. Переконана, що цивілізований діалог — одна з тих основоположних європейських цінностей, які спрямовуватимуть нашу співпрацю. Ми розглядаємо системні реформи як найважливіший інструмент забезпечення нашого європейського майбутнього. Закон «Про освіту» — найважливіший законодавчий акт для початку довгострокової реформи галузі. Документ переймає найкращі європейські практики, такі, як навчання на основі компетентностей, автономія шкіл та професійна свобода вчителів. Ми впроваджуємо сучасну структуру системи освіти й сучасне забезпечення якості. Наша мета — запровадити школу ХХІ століття», — пояснювала Лілія Гриневич.
Закон імплементує європейські цінності в національну систему освіти, зокрема положення, які дають змогу національним меншинам вивчати свою мову та навчатися нею. Водночас закон закріплює роль державної мови «як інструмента соціальної єдності й цілісності».
«На жаль, деякі непорозуміння й політичні зловживання затьмарили суть закону. Маю визнати, що ми дуже розчаровані поведінкою деяких європейських партнерів, які культивують і поширюють міфи про основні поняття закону», — цитує прес-служба Міністерства освіти і науки слова урядовця.
Посли країн-членів НАТО зазначили, що підтримують проведення освітньої реформи в Україні і вдячні за роз’яснення положень закону керівникові профільного відомства.
Одним з основних питань було, чи готова Україна імплементувати рекомендації Венеціанської комісії. На це урядовець відповіла так: лише за умови, що ці рекомендації даватимуть змогу кожній українській дитині на прийнятному рівні володіти державною мовою.
«Закон не обмежує жодних конституційних прав громадян України — представників національних меншин. Навпаки, він передбачає ширші можливості для використання їхнього законного права на однаковий доступ до якісної освіти у всій країні. Хочу підкреслити, що ми прагнемо говорити з нашими партнерами мовою не політичних, а освітніх аргументів. І я дотримуюся цього підходу з усіма партнерами нашої країни. Я мала зустрічі й плідні перемовини з міністрами освіти Польщі, Румунії, Молдови й Болгарії, — додала міністр. — Зустрілася з міністром людських ресурсів Угорщини. Ми прагнемо до подальшої співпраці й спілкування з партнерами. Сподіваємося, наша відкритість відповідатиме адекватному розумінню наших аргументів».
Трохи раніше Лілія Гриневич під час зустрічі з болгарським колегою наголосила, що МОН працює над новими підручниками, програмами й підвищенням кваліфікації вчителів для всіх шкіл із мовами навчання національних меншин.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»