"Реформа в освіті: фінський та японський досвід"

29 жовтня 2015

Краща освіта для всіх – така мотивація стоїть за практично всіма реформами освіти. Пропонуємо читачам дві країни, які втілюють сміливі ідеї у навчанні.

Важливо, щоб уряди добре підготувалися, перш ніж розпочинати освітні реформи. Деякі справді так і роблять. На жаль, легкого рецепту, як покращити національні шкільні системи – немає.

Фінляндія: практична школа

Фінляндія – взірцева учениця. За міжнародною системою оцінки учнівських знань ця країна – найкраща в світі Нещодавно в країні змінили пріоритети в освітньому процесі – менше теорії і більше практичних занять.

Урок фінської розпочинається у Школі Гііденківі у Гельсінки. Теми тригодинного заняття:

– формування аргументів та висловлювання власних ідей;

– робота в групах;

– використання спільних навчальних матеріалів.

Учні вибрали статті про археологію, спорт, біженців і працюють над ними. Вчаться переказувати та інтерпретувати факти – такий дух освітньої реформи у Фінляндії.

Уроки мислення, комунікації, навички фізичної праці – все це необхідно для виживання в мультикультурному контексті, все це – пріоритет нової освітньої програми у Фінляндії. Організація економічного співробітництва та розвитку назвала ці зміни найбільш разючими з наявних на міжнародному рівні.

Японія: геть зубріння

60 років японська система освіти заохочувала до зубріння. Мови були її слабким місцем. Після двох десятків років економічного уповільнення японський уряд запровадив реформи. Їхня мета – поєднати громадян світу та вільнодумців.

Зразкова поведінка японських дітей бере початок у їхній культурі послуху та підпорядкування, яку прививають ще зі школи. Більшість навчальних закладів – дуже суворі та вибагливі. Економічний успіх Японії після Другої світової війни справдився зокрема завдяки освітній системі, яка заохочувала підкорятися владі. Гарними учнями називали тих дітей, які добре запамятовували, сиділи тихо та не перебивали учителя. Потім прийшло уповільнення економіки, і японський уряд усвідомив потребу змінити спосіб, у який учні навчаються, поводяться та бачать світ діти.

56 шкіл – обрані японським урядом для програми під назвою «Надзвичайно глобальна старша школа». Вона має на меті виховати вільнодумців, які принесуть зміни у суспільстві.

Для цього потрібні неабиякі комунікаційні навички. У школі, де ми побували, застосовують новий метод, який називається «Подвійне викладання»: два вчителі англійської мови знаходять спосіб допомогти дітям подолати мовний барєр.

Два вчителі – краще ніж один, тому що діти отримують більше уваги, зокрема в контексті тренування їхніх навичок спілкування. У викладачів є час на особистісний підхід.

Всі школи, які працюють в рамках зазначеної програми, повинні обрати певну тему для досліджень з точки зору кількох дисциплін одразу. Наприклад, через їжу вони вивчають манери, світову торгівлю та культуру. 

EURONEWS



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua