ПАМ’ЯТЬ. У селі Визноватовка Воронезької області Росії біля монумента односельчанам, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, із військовими почестями поховали останки льотчика — уродженця Слов’янська Донецької області В’ячеслава Горбоконя, доля якого тривалий час залишалася невідомою. Повідомлення про це надійшло із сусідньої держави до редакції «Книги Пам’яті України» в місті: росіяни прохали розшукати родичів льотчика і за можливості організувати їх приїзд на перепоховання.
За словами відповідального секретаря редакції «Книги Пам’яті» Едуарда Арутюняна, поки що вдалося «вирахувати» двох жінок із прізвищем Горбоконь, які могли бути мамою та дружиною пілота, але яких уже немає серед живих. Зате достеменно відомо: Горбоконь В’ячеслав Данилович, 1917 року народження, до війни проживав у Слов’янську по вулиці Стаханова, 14 (від цього будинку вже не лишилося й сліду). За даними архіву Міністерства оборони, уродженець міста служив у 861-му авіаполку, сформованому в червні 1942 року в Кіровабаді Азербайджанської РСР. Льотчики освоювали американські бомбардувальники «Бостон», що постачали союзники за ленд-лізингом через Іран. Потрапивши на Воронезький фронт, 2 липня полк розпочав бойові вильоти, і В’ячеслав Горбоконь загинув уже в першому повітряному бою. Дуже важлива деталь: посмертно українець представлений до звання Героя Радянського Союзу. Також відомо, що троє членів екіпажу бомбардувальника вистрибнули з парашутами. Є припущення, що В. Горбоконь залишився за штурвалом, аби відвести палаючий літак від села Визноватовка, яке було під ним. Важкий «Бостон» не вийшов з крутого піке і глибоко врізався в землю: місцеві жителі свідчать, що на місці вибуху тоді високо вгору викинуло хмару крейди. Саме завдяки цьому сліду і вдалося відшукати залишки бомбардувальника та пілота аж через 70 років після того фатального бойового вильоту.