23-річний боєць з позивним «Рокі» став до лав 127 окремої важкої механізованої бригади в межах проєкту «Контракт 18—24» ще тоді, коли вона мала назву 127 окрема бригада територіальної оборони. Тепер захисник України разом з побратимами готується до перших бойових завдань. Він розповідає про свою мотивацію до служби у війську, особливості сучасної базової загальновійськової підготовки, забезпечення спорядженням та плани на майбутнє.

Режим максимального сприяння

«Я намагався вступити саме до 127 бригади ще тоді, коли вона не брала участі в «Контракті 18—24». Вирішальним було те, що це саме харківська бригада — тероборона міста Харкова. Захистити рідне місто, захистити нашу державу та вигнати окупантів — це моє головне прагнення. Крім того, саме у 127 бригаді вже служив мій близький друг», — каже військовий.

Про участь бригади у проєкті «Контракт 18—24» «Рокі» стало відомо під час оформлення документів. Це було приємним бонусом до вже прийнятого рішення.

«Про проєкт я дізнався від командира. Коли подавав заявку до 127 бригади, то її ще не було у списку. Проте командир повідомив, що я вже піду за новим проєктом укладання контракту на службу для громадян віком 18—24 роки», — не приховує він задоволення.

Укласти контракт, розповідає «Рокі», було нескладно — з оформленням усіх необхідних документів допомогли в бригаді. А ось військово-лікарську комісію вдалося пройти аж із п’ятого заходу і лише після офіційного долучення 127 бригади до проєкту «Контракт 18—24».

«Пройти ВЛК вдалося далеко не відразу. Перші чотири рази проходив до того, як 127 бригаду внесли до «Контракту 18—24», і не встигав вкластися щодо часу. Коли ж бригада долучилася до проєкту, увімкнули зелене світло, і тоді вже комісію вдалося пройти дуже швидко», — згадує боєць.

Режим максимального сприяння «Рокі» вважає однією з переваг проєкту «Контракт 18—24», про яку мало згадують на тлі постійної уваги до виплати грошової винагороди 1 мільйон гривень. Ще одна перевага «Контракту 18—24» — істотно вдосконалена БЗВП, яка триває 51 день і містить посилену антидронову компоненту. Військовий, який сам є сертифікованим пілотом FPV та Mavic, відгукується про неї надзвичайно позитивно.

«Тут про дрони розповідають дуже добре, тобто абсолютно зрозуміло, особливо для тих, хто ніколи не мав з ними справи. Адже якщо прийде людина, яка взагалі не знає, що таке дрон, то тут їй розкажуть і покажуть все  докладно», — підтверджує він.

Ще важливіша, на його погляд, практична складова роботи з дронами — навчання піхотинців протидії FPV та бомберам зі скидами. Відпрацювання відповідних тактик під час БЗВП відбувається на багатьох заняттях: літають інструктори, привчають бійців вчасно помічати дрони, ховатися від них, ухилятися. Вони роблять скиди навчальними піротехнічними гранатами і вчать, як під них не потрапити.

Інтенсив на межі можливостей

Окрім способів порятунку, їх навчають також знищувати ворожі дрони, відкриваючи по них вогонь. По справжніх безпілотниках, звісно, не стріляють, але відпрацьовують ведення вогню з максимально можливим наближенням до реальних бойових дій.

«90 відсотків поранень — уламкові від безпілотників, тому протидія дронам — одна із ключових частин БЗВП. Без перебільшення, це зараз найважливіша тематика, яку треба розвивати і вчити всіх. Коли тільки помітиш ворожий безпілотник, не можна завмирати чи просто бігти, намагаючись утекти. Необхідно стежити за ним і взаємодіяти з іншими бійцями, тоді є шанс врятуватися всім. Якщо дрон завис над побратимом, його треба попередити про скид, адже тоді в нього буде шанс вибігти із зони ураження», — пояснює «Рокі».

Від FPV також можна врятуватися, і дрони на оптоволокні безпечніші, оскільки повільніші: такий безпілотник мусить маневрувати зі значно меншою швидкістю, щоб не пошкодити кабель.

«FPV на оптоволокні не такі маневрені, бо їм не можна різко рухатися, щоб не обірвати дріт. Від таких повільніших дронів значно легше врятуватися, однак вони небезпечні тим, що можуть дуже далеко залітати й на них не діє РЕБ.

Звісно, інші складники підготовки так само важливі. Стрільби, тактика бою, тактична медицина — все це ми відпрацьовуємо з максимальною віддачею. Дуже багато вчимо тактику — роботу у двійках, трійках»,— розповідає він загалом про БЗВП.

Боєць переконаний, що 127 важка механізована бригада має один з найкращих навчальних полігонів і, найголовніше, тут є високопрофесійні інструктори, які наполегливо передають всі свої знання та вміння курсантам. За його словами, вони викладаються самі і бійців так само змушують викладатися: щоразу це максимальний інтенсив майже на межі можливостей.

Насамкінець «Рокі» згадує про речове забезпечення. Воно достатньо якісне, однак завжди можна придбати щось краще та зручніше. Саме на це більшість учасників проєкту «Контракт 18—24» зазвичай витрачають частину першої виплати.

«У мене, наприклад, плити бронежилета були дуже важкими. Тому я купив інші й замінив. Хлопці також окремо купували плитоноски, підсумки, скиди, шоломи. Те, що видають, загалом якісне, але хочеться максимальної зручності», — пояснює військовий.

А от форму, білизну й особливо трекінгові шкарпетки «Рокі» дуже хвалить, наголошуючи, що вони зручні й приємні.

Після завершення контракту «Рокі» планує поїхати на відпочинок за кордон і побачити світ. А потім планує повернутися на військову службу і, можливо, зробити в армії кар’єру.

Антон ПЕЧЕРСЬКИЙ,
АрміяІnform, онлайн-видання Міноборони