НАДІЯ. Нові рятувальні катери не можуть тільки двох речей — потонути та поранити людину.
Морська пошуково-рятувальна служба України організована за рішенням Кабміну 20 жовтня 2011 року. Це казенне підприємство, що належить до сфери управління Мінінфраструктури, було створене, аби забезпечити ефективний порятунок людей, яких спіткала морська аварія. При цьому передбачається, що дії українських рятувальників будуть узгоджені з діями аналогічних служб інших країн відповідно до Міжнародної конвенції про пошук і порятунок на морі SAR-79. Нині Морська пошуково-рятувальна служба України фактично ще в стадії формування. Втім, уже зараз зроблено кроки, які вселяють надію, що незабаром ця структура зможе знаходити й рятувати людей у зоні відповідальності нашої держави не гірше за інших.
Передусім уже створюється її високотехнологічна матеріально-технічна база. Нещодавно для потреб служби було придбано п’ять нових сучасних катерів. Судна збудовані на естонському підприємстві Baltic World Bots і цілком відповідають своєму призначенню. Вони швидкісні — дають до 40 вузлів, тобто приблизно 75 км/год. Це дає змогу оперативно дістатися до місця пригоди. Мала осадка — в межах 70 см — практично виключає можливість сісти на мілину, а особливості конструкції повертають суденце у нормальне положення навіть якщо воно перевернеться догори дном. Судна можуть діяти практично за будь-якої погоди. Спеціальна апаратура допускає підтримку зв’язку в будь-якій точці Чорного моря, адже кожної миті вони мають бути готовими виконати команди Головного морського координаційного центру, що керує пошуком.
Катери спроектовані таким чином, аби за жодних умов не завдати шкоди потерпілим, — у них немає небезпечних гвинтів, натомість їх рухають водомети. Надувні борти та елементи з м’якого пінополіуретану практично виключають травми від зіткнення з бортом.
Катери були придбані коштом ДП «Дельта-лоцман». Зараз вони перебувають у Практичній гавані Одеського морського порту. Тут представники естонського виробника навчатимуть українські екіпажі поводитися з цією технікою. Потому катери попрямують до Керчі, Іллічівська, Севастополя, Бердянська та Вилкового.
Одеса їх потребує меншою мірою, вважає заступник директора по флоту МПРС України Геннадій Гарас: «Одеса технічно прикрита набагато краще, ніж Кримський та Азовський регіони. Та й аварійна статистика у нас не на користь Азовського та Керченського регіонів, тож намагаємося максимально закрити саме ці ділянки».
Українські екіпажі опановують естонську техніку. Фото Івана ШЕВЧУКА
Геннадій Гарас зазначає, що раніше в Україні система пошуку і порятунку на морі існувала хіба що в зародковому стані. Досі у випадках морських НП застосовували портову непристосовану техніку. Нова структура і нова матчастина уможливлять Україні завжди надавати гідну відповідь на кожен сигнал SOS, який пролунає в її пошуково-рятувальному районі, — а це понад 137 тис. кв. кілометрів, що дорівнює приблизно третині площі всієї нашої країни.