ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ
І держава, і комбанки роблять недостатньо для перетворення банківського золота у «народний» товар
Щороку у нашої влади та експертів народжуються нові ідеї щодо «привчання» населення до культури банківського золота, зберігання своїх заощаджень і навіть розрахунків у цьому благородному металі.
Так, одним із нещодавніх нововведень у цьому аспекті став випуск Нацбанком власних інвестиційних монет із золота, які не оподатковуються ПДВ. Звісно, що вони (номіналом 1 та 20 грн) не мають ніякої художньої цінності, адже вартість монет визначається ціною метала. Таким чином, такі незвичні гроші є звичайним інвестиційним засобом.
Люди кажуть одне, а банкіри — інше
Як відреагували прості люди на випуск таких монет? Чи цікаві вони для покупки? Свого часу компанія ПростоБанкКонсалтинг провела опитування серед населення на своєму порталі саме з цієї нагоди. За його даними, 21% респондентів вважають, що купувати золото краще у злитках; 17,5% — зазначили, що інвестиційні монети не надійні; 10% — не проти вкласти у них кошти і 11% — хотіли б зараз їх придбати. Отже, лише 21% з опитаних хотіли б мати справу із золотими «інвестиційками». Тобто, українці ще не сприймають таке нововведення. Як зазначив кореспонденту «УК» президент Української біржі дорогоцінних металів Сергій Ніколаєнко, населення абсолютно праве. «Наразі люди не хочуть купувати інвестмонети через їхню високу вартість, яка з «накрутками» банків вища на 6—10% від цін металу на Лондонській біржі. Тобто наше золото у монетах дорожче світового. Це неприпустимо. Тому його першу партію (до речі, за моїми даними, вона була незначною — дві-три тисячі штук) скупили нумізмати. Останнім просто цікаві ці хоч і не художні, але все ж таки перші монети такого штибу в Україні», — зазначає він.
Утім, банкіри сьогодні активно захищають такі монети і не вважають, що вони чимось гірші за ті ж самі злитки. Так, на думку начальника відділу операцій з банківськими металами VAB Банку Володимира Піщаного, ці два продукти просто взаємодоповнюють один одного. «Логічно, що у загальній вазі злитків повинно продаватися відчутно менше, адже вага найбільшої монети становить 31,1 грама. А злиток, який сьогодні є найбільш «популярним», важить 100 грамів», — зазначає він. На думку представників комбанків, інвестмонети, найімовірніше, купуватимуть інвестори, що мають намір придбати невеликі обсяги золота, або хочуть взяти їх на подарунок (останнє — досить дивно, бо на подарунок, як правило, йдуть ювілейні монети, що мають художню цінність. — Авт.). До речі, про зниження «захмарної» вартості нових монет не йдеться, тож у майбутньому вони навряд чи користуватимуться попитом у населення.
«Чужого» не пущу
Щодо золота у злитках, то активізація його продажу триває. На думку С. Ніколаєнка, нині дуже мляво купують ювелірні вироби з цього металу і все частіше придивляються до злитків. «Останніми роками в країну з-за кордону завозять щорічно 10 тонн металу, 8 тонн з яких скуповує потім населення, в тому числі чимало у злитках. Лише 2 тонни йде на ювелірні потреби. Тож фінустановам доречно було б увести банківські депозити у золоті. Впевнений, ця послуга стане дуже популярною у населення і дасть всім великий зиск», — наполягає він.
Утім, на запитання кореспондента «УК», чи поширена така послуга у банках Європи або Америки, експерт відповісти не зміг. Очевидно, що «золоті» депозити навряд чи у «повазі» і у цивілізованих країнах.
Хоча треба зазначити, що з купівлею-продажем банківських золотих злитків в Україні далеко не все гаразд. Так, комбанки навідріз стали відмовлятися працювати із «чужим» металом — золотом, яке було закуплено в інших банках. За даними різних джерел, до таких фінансових установ належать і цілком солідні і навіть банки з державним капіталом. А коли так, то про яке пожвавлення в «золотому» питанні взагалі можна вести мову?!