Президентом Національної академії наук (НАН) України став директор Інституту теоретичної фізики академік Анатолій Загородній. Він був наймолодшим з усіх претендентів на пост глави НАН України. Про це повідомляє пресслужба НАН.
За кандидатуру Загороднього проголосували 426 виборців. Анатолій Загородній є фізиком-теоретиком. Раніше він був віцепрезидентом НАН України.
Кандидатів на виборах було чотири: вчений в галузі фізики, хімії, біології, технології води, хімічної кінетики Владислав Гончарук (79 років); академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України Сергій Комісаренко (78 років); вчений в галузі матеріалознавства, доктор фізмат-наук Володимир Семиноженко (70 років); директор Інституту теоретичної фізики НАНУ Анатолій Загородній (69 років).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Анатолій Загородній: «Альтернативи сталому розвитку немає — будь-який інший шлях призведе до глобальної екологічної катастрофи»
Як повідомив у Facebook співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко, за Владислава Гончарука було віддано 3 голоси, за Анатолія Загороднього – 426, Сергія Комісаренка – 68 і Володимира Семиноженка – 130 голосів.
Анатолій Загородній народився в селищі Велика Багачка Полтавської області. Вищу освіту здобув у Харківському університеті (закінчив вуз в 1972 році) і з тих пір працював в Інституті теоретичної фізики НАН України, який у 2003 році очолив.
У 2009-2011 роках був також головним вченим секретарем Національної академії наук України.
Наукові праці Анатолія Загороднього присвячені теоріям плазми, статистичної фізики. Зокрема, він розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем, послідовну кінетичну теорію пилової плазми і сформулював суворі мікроскопічні рівняння і ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми, а також розвинув теорію гальмівного випромінювання в плазменно-молекулярних системах.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»