"Прірва між цивілізацією та варварством зростає й досі"

3 листопада 2018

«Уся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства», — писали французькі газети про страшні події, які сталися у Батурині 1708 року. Нелюдська жорстокість, з якою московські війська вирізали жителів, розграбували та спалили столицю гетьмана Мазепи лише за бажання бути вільними від московського царя, шокувала всю Європу. Жертвами різанини в Батурині стали близько 15 тисяч людей — московська орда не зглянулася ні над старими, ні над жінками, ні над дітьми. Спогади про тисячі невинно обірваних життів назавжди залишаться в нашій пам’яті, пам’яті всього народу.

Сьогодні, як і століття тому, Росія орудує своїми «перевіреними методами — підступною агресією та жорстокістю. І Україна залишається тим щитом, який боронить кордони Європи від хворобливих планів Кремля». Такими словами Президент Петро Порошенко відреагував на 310-ту річницю спалення Батурина військами Петра І.

Справді, нині надто часто на телеекранах запалюється свіча пам’яті. Надто багато скорботних дат у нашому сьогоденні, які сягають корінням в історію так званих дружби й братерства з росіянами.

Згадав про минулі часи у спеціальному зверненні й Прем’єр-міністр Володимир Гройсман: «Батуринська трагедія уже тоді яскраво проілюструвала цивілізаційну прірву між Європою та російським самодержавством. Волелюбність українського народу й демократичні зачатки козацької держави були ненависні для царської влади, яка вбачала у них загрозу своєму режиму тотального безправ’я… Тому пам’ять про Батурин додає нам наснаги та змушує йти до кінця у боротьбі за власне майбутнє».



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua