«Збереження місцевої кулінарної спадщини: ключ до збалансованого розвитку та місцевої промоції» — таку назву має міжнародний проект, який співфінансує Державний департамент США. У його межах на Рівненщині побував директор департаменту економічного розвитку міста й округу Гонолулу (штат Гаваї, США) Едвін Хоукінс.
«Ваша область надзвичайно гостинна та приваблива для туристів. Рівненщина розвивається в геометричній прогресії: від маленьких міст у мене залишилися великі враження», — сказав гість на зустрічі в обласній державній адміністрації.
Особливий акцент він поставив на знайомстві з кулінарною спадщиною краю.
.jpg)
— Рівненщина — перша і донедавна єдина область в Україні, яка ось уже незабаром 10 років є дійсним членом Європейської мережі регіональної кулінарної спадщини, — розповів національний координатор мережі начальник управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції ОДА Олександр Муран. — Лише торік до нас приєдналася Львівська область. А загалом 20 регіонів Європи працюють у цікавому проекті, що народився в 1995 році у Швеції як противага засиллю харчів промислового виробництва. Участь у мережі ґрунтується на трьох основних критеріях: традиційність, регіональність, натуральність. Це спільний проект регіональної влади і бізнесу: на Рівненщині власник ліцензії — обласна державна адміністрація. А бізнес наповнює проект конкретним змістом: тут і фермерські господарства, які вирощують екологічно чисту продукцію, й переробники, і ресторатори, що готують із неї традиційні для Рівненського Полісся страви.
У 2009-му, коли Рівненщина набула повноправного членства в мережі, про туристську привабливість регіону ще, по суті, не йшлося. Тож орієнтувалися лише на внутрішнього споживача. Опитування показало: в області 8% не задоволеного платоспроможного попиту на традиційну локальну натуральну продукцію. Для початку проекту це було непогано. Тепер, коли невід’ємною частиною самоідентифікації й розвитку Рівненщини став туризм, коли з’явилися нові локації та туристські маршрути, проект отримує новий поштовх. Яким він буде, залежить від багатьох чинників.
Повноцінний туризм неможливий без високоякісної гастрономії, що ґрунтується на місцевих традиціях. Бо кожен турист, приїжджаючи в ту чи іншу країну, неодмінно ставить собі два запитання: що тут можу побачити і що можу з’їсти місцевого?
— Нині до нашого романтичного тунелю Кохання активно їдуть численні групи китайців, які, по-перше, теж хочуть їсти, а по-друге, готові залишати в нас чималі гроші, — каже заступник начальника управління культури та туризму облдержадміністрації Ярослава Гаврилова. — Нині в області вже 1300 закладів харчування, їхня кількість постійно зростає. Ось така боротьба за клієнта. Тобто і нашу безцінну кулінарну спадщину, й туристську привабливість, і багато іншого маємо об’єднати в індустрію гостинності, як це успішно роблять гавайці.
Якщо на Рівненщині торік побувало 740 тисяч туристів, серед яких 22 тисячі іноземних, то в екзотичному штаті Гаваї — скільки б ви думали? — 10 мільйонів! Це попри те, що і за територією, й за кількістю населення ми, виявляється, майже однакові. Бо на Рівненщині 1,3 мільйона жителів, її площа 20 тисяч квадратних кілометрів, на Гаваях (що об’єднують вісім островів у Тихому океані) — 1,4 мільйона і 24 тисячі квадратних кілометрів.
Щодо кулінарних уподобань гавайців, то в їхньому меню є свинина (оскільки традиційно популярні дикі кабани), рис, теж місцевий продукт, яйця, соуси. Поширена страва поке (рис із сирим тунцем під соусом).
Та коли гість скуштував традиційних страв кулінарної спадщини Рівненщини (у ресторані, що є дійсним членом Європейської мережі регіональної кулінарної спадщини), про гавайські, здається, зовсім забув. «Гадав, що Україна — це лише борщ та картопля. Але який борщ і яка картопля із м’ясом та овочами!» — вигукнув захоплено.