ЗАДОВОЛЬНЯЮЧИ ПОПИТ. Досвідчений господарник Сергій Тульчинський знає: найбільші прибутки приносить не сировина, хай і найвищої якості, а вироблений із неї кінцевий продукт. Саме тому минулого року в Павлівці, що в Тальнівському районі, з’явився ковбасний цех. Фермерське господарство, яке очолює Сергій Борисович, придбало устаткування для нього в місцевої райспоживспілки. Звичайно, довелося багато чого оновити, докупити, аби впровадити сучасні технології виробництва. Але стараннями блискучого майстра Юрія Гончара цех швидко став до ладу. Та й охочих працювати в ньому знайшлося чимало.
Тепер у новому виробництві працює вісім робітників, які мають стабільні заробітки. Для села, де, окрім СФГ «Дружба», більше немає ніяких підприємств, і ці нові робочі місця — як подарунок долі. До того ж, біля згаданого цеху й магазин влаштували. Вироблені тут варені та напівкопчені ковбаси тепер можна придбати в селі. А розумне поєднання невисокої ціни та належної якості вже за кілька місяців забезпечило новому напрямку виробництва велику популярність. Щомісяця в цеху виробляють до п’яти тонн ковбасних виробів. «Лікарська», «Любительська», «Краківська», «Одеська» та сосиски нещодавно отримали схвалення обласної дегустаційної комісії, що діє при ДП «Черкасистандартметрологія». Адже продукт виходить смачний, високоякісний, екологічно чистий, без хімічних добавок, що практикує багато сучасних виробників.
— Працюємо ще за радянськими стандартами, — жартома коментує Юрій Гончар.
— Орієнтуючись на високий попит, — додає Сергій Борисович, — ми могли б випускати ковбасних виробів значно більше. Ось тільки для цього потрібно збільшувати поголів’я худоби та свиней, а це значить — зросте потреба у кормах. Аби наростити їх виробництво, необхідно розширювати площі посівів, але сільгоспугідь для цього обмаль. Ми й так на своїх 2650 гектарах ріллі вирощуємо весь набір сільськогосподарських культур і добиваємося високих урожаїв. Тільки пшениці цього літа зібрали з кожного гектара по 49 центнерів. Добре вродили ячмінь, соняшник, кукурудза. Задоволені й селяни, які одержать за орендовані фермерським господарством земельні паї добру оплату.
Так, буде що продати фермеру цього урожайного року, однак він дуже цінує тваринницьку галузь, яка стабільно забезпечує господарство обіговими коштами. А відколи з’явилася й переробка у вигляді ковбасного цеху, настав час подумати і про придбання нової сільськогосподарської техніки, вирішення соціальних та інших проблем, яких сьогодні багато.
Звичайно, фермерське господарство в Павлівці за своїми масштабами — не велетень виробництва. Однак, створивши в селі, де проживає шість сотень населення, 120 робочих місць, воно успішно розвивається, забезпечуючи споживачів високоякісною продукцією, а селян роботою та пристойними заробітками. Тут повноцінно працюють рослинницька й тваринницька галузі. Разом з вирощуванням зернових та технічних культур активно докладають рук до городництва — забезпечують овочами в асортименті торговельну мережу та лікарні. Велику частку прибутку господарству дають свинарство, птахівництво та молочне скотарство. Крім того, розвивається бджільництво й садівництво. До того ж, і саме село розквітло завдяки фермеру, який вклав чимало коштів в облаштування вуличного освітлення, відновлення школи та дитячого садка. Та й їхніх вихованців фермер харчує безплатно. Своїм прикладом ініціативного, грамотного господарювання депутат районної ради Сергій Тульчинський доводить, що й в умовах, далеко не сприятливих для стрімкого зростання, можна досягати багато.