Оцінку чисельності наявного населення в Україні станом на 1 грудня 2019 року презентував учора Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет разом з командою соціологів і демографів. Так-от, вони нарахували 37 мільйонів 289 тисяч осіб. Лише у столиці проживає 3,7 мільйона осіб.
Ці дані, на жаль, не враховують населення, що перебуває на окупованих Росією територіях Криму і частини Донбасу. Хоч це, звичайно, не означає, що автори дослідження забули про наших співгромадян, що залишаються там.
Оцінка чисельності наявного населення трохи відрізняється від звичного перепису й має певні переваги. Вона не потребує витрачання великих коштів, її можна проводити з більшою періодичністю, ніж традиційний перепис. Потенційно вона має рівномірніше охоплення всіх верств населення незалежно від соціального статусу. А раніше Дмитро Дубілет запевняв, що проведення оцінки чисельності наявного населення як один з його кращих проєктів заощадить 2—3 мільярди гривень до бюджету 2020 року. Фахівці застосували три методики, кожна з яких довела свою ефективність і точність, повідомляє Служба Міністра Кабінету Міністрів.
Перша — комбінована (дані мобільних операторів (отримано кількість номерів телефонів, якими користувалися клієнти протягом лютого-березня 2019 року)) + дані статистичного обстеження домогосподарств (отримали дані за кількістю карток на одного користувача мобільного зв’язку, а також відсоток користувачів мобільного зв’язку серед населення для кожної вікової групи та регіонів) + дані реєстрів (люди віком 60+, що одержують пенсію, а також діти до 14 років).
Друга — комбінована (дані статево-вікової структури населення + дані реєстрів (вираховували частки населення за статево-віковою структурою за даними Держстату й визначали чисельність осіб віком 60+ з урахуванням пенсіонерів з ОРДЛО, які приїжджають по наші пенсії. Після цього дані з чисельності осіб віком 60+ екстраполювали на дані статево-вікової структури)).
Третя — реєстрова (дані Державного реєстру фізичних осіб (визначали загальну кількість зареєстрованих громадян у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків з урахуванням тих, хто відмовився від номера (РНОКПП), і тих, хто помер)), + визначення активності (з кожного РНОКПП перевіряли отримання громадянином будь-яких доходів, пенсій, звернень до інших державних установ для оформлення громадянином субсидій та/або закордонного паспорта) + дані демографічних показників і міграції (до цієї кількості осіб додано дані щодо чисельності дітей, які вижили, та міграційне сальдо разом із кількістю іноземних громадян, що перебувають на території України).
Беручи до уваги досвід інших країн, які шукають шляхи зробити перепис ефективнішим і якіснішим, Дмитро Дубілет повідомив, що в його подальших планах — вивчити можливість проведення реєстрового або комбінованого перепису населення.
«Сподіваюся, що протягом одного-двох років ми зможемо довести до ладу великий проєкт із запуску єдиного реєстру українців, який буде верифікований і наповнюватиметься одночасно з багатьох реєстрів», — цитує Укрінформ слова урядовця.
А вже наступного року в Україні зможуть щодня давати відповідь на питання, скільки мешкає людей у країні, про їхній статево-віковий склад та іншу статистичну інформацію. У подальших планах — оприлюднення офіційних доходів українців та інформації щодо кількості населення в окремих населених пунктах, щодо статево-вікового розподілу населення в окремих регіонах, населених пунктах, районах.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»