Плаваючий пластик, зокрема буї та сміття заполонили віддалений острів Хендерсон у Тихому океані, який знаходиться на півдорозі між Новою Зеландією і Перу. Але через океанічні течії, він має один із найвищих рівнів антропогенного забруднення, що більше ніде не зустрічається у будь-якому куточку нашої планети.
За логікою, віддалений острів мав би бути бездоганним і ідеальним райським місцем на Землі через його ізоляцію від цивілізації з 3400 милями (5500 км) чистого океану в будь-якому напрямку.
У 1988 році острів став об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через його чудове біорізноманіття та вражаючі за красою ділянки незайманих піщаних пляжів.
Колись острів вважався екологічної перлиною, а тепер став одним із найбільших звалищ пластика на планеті через океанічні течії.
Приголомшливі 38 мільйонів шматочків пластмаси засипають острів, і ще більше викидається на берег зі швидкістю до 3500 штук в день. Вчені б'ють на сполох і попереджають, що мало що можна зробити, щоб врятувати острів від сміття.
Острів Хендерсон належить Великобританії, він є притулком для безлічі видів, що знаходяться під загрозою зникнення, включаючи буревісників Хендерсона, а його пляжі є унікальним місцем для гніздування зелених черепах.
Але людська діяльність перетворила те, що повинно було б бути первозданним острівним раєм, у океанічне відро для сміття.
В цілому на кожному квадратному метрі пляжу є сотні шматочків пластику, зокрема зубні щітки, буї, старі рибальські сітки, пластикові пакети і косметичні горщики, якими користувалися кілька десятиліть тому, а потім викинули за тисячі кілометрів.
«Ми знайшли уламки практично всюди», - говорить Дженніфер Лейверс, дослідник з Австралії, яка минулого місяця очолювала експедицію на острові.
«У нас були пляшки і контейнери, всі види рибальських приладь, і вони прийшли на острів з Німеччини, Канади, США, Чилі, Аргентини, Еквадора.
«Це був сигнал, що кожна країна несе відповідальність за захист навколишнього середовища, навіть у цих віддалених районах».
Хендерсон знаходиться в центрі південно-тихоокеанського кругообігу, де вирують океанічні течії, які рухаються проти годинникової стрілки уздовж східного узбережжя Австралії і до західного узбережжя Південної Америки.
«Будучи одним з останніх незайманих вапнякових островів, острів Хендерсон зберігає свою виняткову природну красу з білими піщаними пляжами, вапняковими скелями і багатою, незайманою рослинністю», – каже Дженніфер Лейверс.
Через три десятиліття після того, як острову було присвоєно статус ЮНЕСКО, течії перетворили узбережжя Хендерсона на південно-тихоокеанський смітник.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»