На Рівненщині активно шукають бізнес, що буде конкурентоспроможним на глобальному ринку. Він стане основою стратегії розвитку області до 2027 року, робота над якою нині триває.
«Нині Рівненщина живе за стратегією до 2020 року, яку експерти визнали найкращою в Україні, адже ми розробляли її з допомогою фахівців з відповідного пілотного проєкту Євросоюзу. Тож здобули досвід у цій справі, — нагадує директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Костянтин Мокляк. — Новинка стратегії-2027 — смартспеціалізація, тобто використання в бізнесі унікальних переваг регіону та інновацій, які дадуть змогу стати конкурентоспроможними на глобальному ринку».
Такі проєкти може підтримати держава, адже саме вони створюють додану вартість, високотехнологічні робочі місця й розвивають територію. Приміром, у Польщі на такі розробки спрямовують 10% співфінансування з державного й 30 — із місцевих бюджетів, каже експерт Василь Кашевський. Звісно ж, не на відкриття бізнесу, а на навчання фахівців, оплату наукових досліджень тощо. Тобто це така собі вудка від держави, яка за умови фахового підходу неодмінно дасть змогу впіймати золоту рибку.
Для розвитку інноваційного та експортного потенціалу Рівненщина вже має перспективні галузі: IT, відновлювана енергетика, органічне землеробство, транспорт і логістика, поглиблена переробка аграрної продукції, харчова промисловість. До слова, нині 80% експорту область спрямовує в Євросоюз, вона представляє Україну в Європейській мережі регіональної кулінарної спадщини.
«Під пріоритети стратегії-2027 готуватимуть конкретні проєкти, які впроваджуватимуть відповідно до плану реалізації програми. Саме їх подаватимуть на конкурси до Державного фонду регіонального розвитку, бо держава — головний інвестор області», — провадить далі Костянтин Мокляк.
Надходять і приватні інвестиції. Скажімо, перші 20 гектарів обласного індустріального парку на території Малолюбашанської об’єднаної громади вже відведено за призначенням: тут збудують ТЕС, яка працюватиме за зеленим тарифом. Є перспектива й для нових інвесторів, адже не задіяні ще 145 гектарів території парку, концепцію якого в області поновлюють. Зокрема вносять його до Національного реєстру технопарків і залучають грантові кошти на інженерні комунікації. Тоді, запевняють, цей пряник для інвестора стане привабливішим.
До конкурентних переваг Рівненщини належать висока лісистість (майже 40%), зручне географічне розташування (її територією проходить чимало міжнародних транспортних коридорів), наявність повітряних воріт — міжнародного аеропорту «Рівне» та унікальних корисних копалин: бурштину, базальту, граніту.
Проте стратегію супроводжують і ризики та виклики. Скажімо, наш бурштин уже давно став проблемою національною, якої вперто не помічає офіційний Київ. Тож тут надія на нову команду парламентаріїв і урядовців. Тіньова зайнятість (за інформацією Мінекономрозвитку, вона вже сягає загрозливих 50%), низька якість доріг, неналежне поводження з відходами — про це не можна мовчати. А до викликів у реалізації стратегії розвитку, гадаю, не лише Рівненщини, належать неефективна боротьба з корупцією, бездіяльність держави й роботодавців у ситуації відтоку трудових ресурсів за кордон, можливе призупинення реформи з децентралізації, яка стала для регіонів ковтком свіжого повітря й реалізованих можливостей.
І навпаки: за умови відповідного реагування держави на виклики й ризики бізнес доволі швидко дасть нову якість господарювання й відповідно розвитку територій.