Головою його райдержадміністрації рік тому стала Алла Черній — депутат обласної ради, кандидат політичних наук. Ця тендітна жінка не злякалася ні анонсованої управлінської реформи (пригадуєте, вже тоді мали зникнути адміністрації?), ні відстані (вона щодня їздить на роботу з Рівного за 50 кілометрів). Адже це її рідний район, у якому народилася й виросла, — ось головна мотивація. Тож відклала вбік майбутню докторську дисертацію й легко змінила університетську аудиторію на господарський майданчик.
«Ми подивилися на район іншими очима: щоб навіть за нинішньої скрути знайти резерви для зростання, — коментує лідерство в загальнообласному рейтингу Алла Черній. — Зрозуміло, що бізнес є бізнес, і найкраща допомога від влади — не заважати йому. Однак усвідомили й інше: якщо не матимемо спільного з бізнесом бачення ситуації, не зможемо вибудувати стратегію розвитку району».
Скажімо, Млинівське птахопідприємство купує молодняк курчат у Польщі за валюту, а її курс істотно виріс. Тут мало чим можна зарадити. Та керівництво району запропонувало підприємству взяти в оренду більше землі, і там погодилися. Район отримав і податок на землю, і обсяги продукції, не втратив робочих місць. Ось так детально тут аналізують ситуацію з кожним з інвесторів.
Так само наполегливо у Млинівській райдержадміністрації працювали над погашенням боргів із зарплати, податкового боргу. Міркували так: як можемо говорити про патріотизм на сході, якщо його немає тут, у тилу? Невже за спинами хлопців приховуватимемо податки? І цей моральний аспект зробив свою справу: боргів із зарплати в районі немає зовсім, податковий борг істотно скоротився.
А ще навели порядок із землею, зокрема почали чітко відстежувати терміни продовження договорів оренди у сільських радах. Адже раніше там частенько виникали «розриви».
«Ми сказали сільським головам: якщо кілька місяців у вас немає надходжень від оренди землі, отже ви ці кошти кладете в кишеню. І застерегли: через засоби масової інформації оприлюднюватимемо, скільки доходів отримали сільські ради і скільки витратили на розвиток територій. Публічність спрацювала: ще торік 15 сільських рад із 29 та Млинівська селищна не виконували бюджетів — тепер таких лише 6, і це ті, які справді не спроможні їх виконати», — каже Алла Черній.
Але, на її думку, скоро й тут ситуація зміниться, адже реформа базового рівня передбачає утворення на території району трьох потужних фінансово спроможних громад. Тому цілком очевидно, що нинішня ситуація зробила Млинівський район сильнішим: у ньому є сільські ради, що мають на рахунках понад мільйон гривень, і ці кошти тепер працюють на громади.