У ці травневі сонячні дні, як і щовесни, в Городищі на Черкащині всіма барвами веселки розцвів мистецький фестиваль «Садок вишневий коло хати». Сюди, на батьківщину Гулаків-Артемовських та Симиренків, краю, де минули дитячі роки Тараса Шевченка, звідусіль з’їжджаються молоді артисти, народні умільці, просто обдаровані люди, щоб продемонструвати свою майстерність.
Урочисте відкриття свята відбулося біля пам’ятника Семенові Гулаку-Артемовському. Відомі оперні персонажі Одарка і Карась, які господарюють тут, гостинно запрошують гостей на мистецьку виставку. Велично й схвильовано звучать бандури — це аматорська капела бандуристів районної дитячої школи мистецтв відкриває творчу частину фестивалю. Ніби радісний спомин дитинства, розлилася Городищем музика духового оркестру Канівського коледжу культури і мистецтв. Різнобарв’я українських пісень і танців від хореографічних колективів, народних фольклорних ансамблів та вокальних дуетів області заполонило навколишній простір, розкрило емоційну й ліричну українську душу.
Районною премією імені С. Гулака-Артемовського за вагомий внесок у відродження і становлення українського національного мистецтва та пісенної спадщини організатори фестивалю нагородили дует заслужених працівників культури України Василя та Діани Матющенків.
Городищенцям вдалося створити неповторну святкову атмосферу й почастувати учасників оригінальними наїдками. Столи достатку територіальних громад та виставка творів образотворчого і декоративно-вжиткового мистецтва зібрали багато шанувальників. Кожне село припрошувало оглянути роботи майстрів та від душі пригощало. Усі охочі могли взяти участь у майстер-класах найкращих народних умільців Черкащини. Переможцями виставки-конкурсу «Чарівний світ достатку і краси» стали Калинівська сільська громада, яку очолює Іван Наумець.
Фестиваль, який став по-справжньому народним, ще раз засвідчив багатство нашої культури, щедрість та різноманітність талантів. Тут, здається, було все, чого душа забажає. І навіть солом’яний бичок із села Калинівка, біля якого всі охоче фотографувалися. Вишивальниці й різьбярі, гончарі й художники, співаки й танцюристи — кожен із них зберігає колорит місцевих народних традицій. Зібравшись разом, їм є про що поговорити, є що показати. Приємно, що їхнім умінням цікавиться дедалі більше молоді. Значить, традиціям жити.
