ПАМ'ЯТЬ
На Волині з військовими почестями перепоховали радянських солдатів, які загинули в роки Другої світової війни.
Не так давно Волинським пошуковцям від місцевих жителів стало відомо, що в лісі біля села Мощена є забута братська могила, а в колишніх окопах поблизу – непоховані в роки минулої війни останки радянських воїнів. Активісти громадської організації «Сумління» спільно із працівниками Волинського регіонального музею Українського війська та військової техніки, що є філією Національного військово-історичного музею при Міністерстві оборони України, провели відповідні дослідження.
З'ясувалося, що в березні – липні 1944-го в районі сіл Мощена та Черкаси тривали жорстокі бої частин Радянської армії з елітними формуваннями німецько-фашистських військ. Так, в середині березня частини радянських військ 47-ї та 70-ї армій внаслідок рішучого удару оточили ворожі війська в районі міста Ковеля та його околиць. Активно діяв і 635-й полк 175-ї Уральської дивізії під командуванням генерал-майора В. Борисова. Його воїни зайняли південно-західні околиці м. Ковеля, в тому числі і вигідні висотки біля села Мощена.
– З 23 березня німецьке командування підтягнуло з тилу добре укомплектовані танкові з’єднання та інші механізовані частини, і для розблокування свого оточеного угрупування з району селища Луків почало наносити сильні удари. Протягом 4 та 5 квітня механізованим угрупуванням вермахту на чолі з елітною танковою дивізією СС «Вікінг» вдалося прорвати кільце оточення і деблокувати Ковель. Під натиском переважаючих військ противника ослаблені в попередніх боях частини 47-ї та 70-ї армій змушені були відійти від Ковеля, – розповів директор регіонального музею Українського війська та військової техніки Ігор Пасюк. – Внаслідок цього після відходу радянських військ на полі бою в напівзруйнованих окопах та траншеях на підвищенні неподалік Мощени залишилися непохованими десятки вбитих воїнів Радянської армії. Судячи із залишків, їх добре «прасували» і танковими гусеницями…
Вдруге бойові дії біля цього села тривали в липні 1944-го, під час остаточного визволення Ковеля. Тоді підрозділи 260-ї стрілецької дивізії 47-ї армії стрімким ударом знову зайняли цей район. Вірогідно, що саме в цей час в околицях села Мощена з’явилися нові братські захоронення радянських воїнів. Позначені, за практикою тих часів, дерев’яними пірамідками із зіркою, що з часом зруйнувалися. Про останки полеглих воїнів під час весняних боїв похоронні команди з невідомих причин не потурбувалися, і вони так і залишилися лежати у колишніх окопах.
Майже через сім десятиліть після тих подій, у 68-му річницю визволення України від німецько-нацистських загарбників, стараннями волинських пошуковців 24 полеглих воїни таки були поховані належним чином. На жаль, час зберіг прізвища лише чотирьох із них…
Завдяки підтримці органів місцевої влади та громадськості, голови обласної ветеранської організації М. Капітоненка, голова ветеранської організації Ковельського району В Січкара, активісти ВОГО «Сумління» та членів Національної спілки краєзнавців України І. Пасюка, Г. Гулька, В. Карпюка, керівника акціонерного товариства «Тур» П.Смаля, народного депутата А.Горбатюка тут благоустроєно територію, встановлений триметровий дубовий хрест та виготовлена відповідна пам’ятна дошка.
Над могилами, на яких лежали побиті військові каски, пролунали тужлива пісня, військовий салют та молитва місцевого священика.