Лікар-хірург Андрій Безручко з весни і до осені їздить на роботу на велосипеді, хоча має автомобіль. На роботу і назад він щоденно долає понад 30 кілометрів горбистою місцевістю. До лікарні з дому він добирається за 35 хвилин, що значно швидше, ніж маршруткою у час-пік.
«Велосипед мені подарували колеги на день народження. Подарунок мене вразив. Хорошої якості велосипед — це інвестиція, яка зекономила не лише мої щоденні транспортні витрати, але змінила моє ставлення до власного здоров’я», — розповідає Андрій Безручко.
«На велосипеді я навчився кататися з п’ятирічного віку, — пригадує хірург. — Той дитячий досвід я тепер вдосконалюю. Для міста це дуже зручний спосіб пересування, ні від кого не залежиш, навіть під час скупчення автомобілів на дорозі, я їх об’їжджаю тротуаром. А під час обідньої перерви можна оперативно з’їздити у якихось своїх справах.
Хоча хірургові доводиться щодня по кілька годин робити складні операції, він переконує, що найкращий спосіб відпочити і заспокоїти нерви для нього — це крутити педалі. «Велосипед допомагає розвантажити голову, особливо після складних операцій», — запевняє хірург Андрій.
До речі, на свій велосипед Андрій закріпив спеціальні велокрісла, у яких перевозить двох дітей — тепер і вони не знають, що таке тиснява у маршрутках.
Інші лікарі реагують на захоплення колеги з усмішкою, дивуються. Однак у 40-річного Андрія Безручка бездоганний вигляд: підтягнутий, спортивної статури, значно молодший за свої роки. За словами лікаря-хірурга, під час фізичної активності людина тренує своє серце, судини, спалює лишні калорії, активізує обмін речовин, оздоровлює весь організм. Додайте до цього відсутність шкідливих звичок — і отримаєте секрет молодості.
Андрій Безручко зізнався, що колись був вражений сюжетом про міністра соціальної політики королівства Нідерландів.
«Свого часу мене здивував і вразив один відеоролик про міністра з Голландії. Ця жінка-міністр доїжджає на роботу на тандемі (двомісному велосипеді —авт.). У неї є водій, який щодня її відвозить на цьому велосипеді, — розповідає Андрій Васильович. — А коли вона приїжджає в міністерство, розкладає «ходунки». Виявилося, що ця жінка-міністр ще й інвалід. У такому стані їй показано пересуватися винятково автомобілем. Гадаєте, у неї немає грошей на власне або службове авто? Там просто інший менталітет. Люди дбають про своє здоров’я, довкілля, красу міст, а не про те, що про них подумають інші. Нам цього варто повчитися».
Зінаїда МАТВІЇШИН
для «Урядового кур’єра»