"Секретні матеріали світового обману"

Ірина ПОЛІЩУК
30 сiчня 2016

Початку Другої світової війни передувала реалізація секретного протоколу до пакту Молотова — Ріббентропа від 23 серпня 1939 року. Під час переговорів у Москві Ріббентроп поінформував Сталіна, що Гітлер планує напасти на Польщу 1 вересня 1939 року.

Невеличкі загони українських захисників підривали ворожу міць у його ж тилу.

Як і Першу світову війну, Другу Німеччина розпочала з обманних маневрів: увечері 31 серпня 1939 року група перевдягнутих у польську форму есесівців захопила будинок радіостанції прикордонного з Польщею міста Глейвіц та інсценувала напад на німецьку територію. Есесівці зробили кілька пострілів «на мікрофон» і польською мовою повідомили, що настав час війни Польщі проти Німеччини. Це інсценування гітлерівці використали як привід для вторгнення в Польщу.

Особливістю Другої світової війни були масові мобільні підрозділи з потужними танковими силами, що використовували тактику «глибоких операцій» із залученням усіх родів військ. Незважаючи на катастрофічні невдачі першого періоду війни, радянська армія ціною втрати мільйонів життів стримала наступ німецьких військ і завдяки військовій допомозі союзників перейшла до рішучих наступальних дій.

28 жовтня 1944 року завдяки успіху Східно-Карпатської наступальної операції від нацистів було визволено всю територію України. Доки мільйони українців у складі чотирьох українських фронтів продовжували наступ, у тилу війська НКВС розгорнули масштабну антипартизанську боротьбу. Українська Повстанська Армія була однією з найбільших партизанських формацій Європи. Дані стосовно максимальної чисельності УПА дуже різняться: від 35—40 тисяч бійців у дослідженнях багатьох сучасних українських істориків до 200 тисяч — за оцінками істориків радянських.

Попри контрверсії в оцінці дій УПА, головною метою її діяльності була боротьба за незалежність України. Їй довелося воювати на два фронти — проти німецьких окупантів та радянських військ, переважно каральних загонів НКВС.

УПА використовувала класичну партизансько-повстанську тактику, оперуючи невеликими загонами в тилу супротивника й уникаючи великих військових зіткнень. В умовах браку власного виробництва амуніції та озброєння українські повстанці були змушені здобувати все в боях.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua