Цифрові технології, зокрема інформаційні системи на блокчейні, відкривають нові можливості для держави, бізнесу і людей. Вони пропонують інноваційні підходи до вирішення соціально-економічних проблем у суспільстві, відкривають доступ до нового формату міжнародно-економічних відносин, а також дозволяють використовувати ефективні альтернативи існуючим процесам.
Суть ідеї інформаційної платформи полягає в тому, щоб створити спільноту і надалі підтримувати її за допомогою цифрових сервісів, а як управлінський наслідок цього – отримати вигоди від зниження транзакційних витрат за допомогою усунення частини посередників.
При цьому, досвід Великобританії, Естонії, Індії і десятків інших країн показав, що децентралізовані інформаційні платформи мають істотний потенціал і вже зараз можуть розглядатися як перспективний інструмент підвищення рівня життя і в Україні.
Однак регулювання таких платформ ставить перед урядом непросте завдання: прийти до єдиного законодавчого вирішення стосовно адаптації існуючих регуляторних інструментів до нових реалій.
Тому науковому співтовариству необхідно запропонувати і обґрунтувати сучасний науково-прикладний підхід, заснований на приватному праві до регулювання децентралізованих інформаційних платформ в Україні.
У липні 2021 року в рамках своєї наукової діяльності, співзасновник і член правління НДЦ «Блокчейн рішень» – Александр Кудь опублікував статтю: «Правове регулювання децентралізованих інформаційних платформ: проблеми і пропонований приватноправовий підхід до їхнього вирішення в Україні».
Наукова робота присвячена критичному осмисленню головних існуючих підходів до правового регулювання цифрових платформ і цифрових рішень на технології блокчейн. Її мета – обґрунтування сучасного науково-прикладного підходу, заснованого на приватному праві, до регулювання децентралізованих інформаційних платформ в Україні.
У науковій роботі пояснюється, чому такі децентралізовані платформи є дуже перспективним способом задоволення очікувань держави і громадян з питання управління процесом відкриття і контролю використання даних.
Крім цього – запропонований унікальний підхід до регулювання інформаційних платформ в Україні, беручи до уваги наднаціональний і транснаціональний характер відносин, що проілюстровано на прикладі законопроєкту № 4328, зареєстрованого в українському Парламенті в листопаді 2020 року і очікує розгляду його найближчим часом.
Ознайомитися з текстом українською мовою можна за посиланням: https://tp.kh.ua/index.php/tpdu/article/view/285/261
Отримані результати – це ще один крок наукової спільноти України до формування надійного фундаменту, на якому буде побудована модель економіки нового покоління.
Степан ЛОГВИНЕНКО
для «Урядового кур’єра»