Четвер Страсного тижня називають «чистим». У 2017 році він припадає на 13 квітня. У Страсний четвер на богослужіннях згадуються чотири важливі події з життя Спасителя: Тайну вечерю; обмивання ніг учням на знак глибокого смирення і любові до них; молитву в саду Гефсиманському; зраду Іуди.
Про це повідомляє канал 112.ua.
За стародавнім звичаєм, на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються, але не протягом усього дня, а лише на світанку. Адже саме в цей період вода вважається цілющою. Після цього потрібно сходити на сповідь і причастя. До Чистого четверга будинок повинен бути прибраний. Господині розвішували в будинку рушники, що прикрашають стіни барвистими вишивками. Свічкою, принесеною ввечері з церкви, випалювали зображення хреста на перекладині над входом в будинок. Страсну свічку зберігають до наступного Страсного четверга.
Вважалося, що якщо зайти зі страсною свічкою в стайню, можна побачити домовика. Народ вірив, що ця свічка в скрутний час приходить на допомогу; її запалювали під час великої грози, при тяжкій хворобі людей або худоби, а також під час тяжких пологів; давали в руки вмираючому.
У Чистий четвер господині, поруч з іншою роботою, готували сіль для великоднього столу. Вони брали грудку солі, загортали її в ганчірку і клали у піч. Коли ганчірка вже обгорить, сіль збирали і зберігали до Великодня. Вранці на Великдень господар клав цю сіль на хліб і все це ставив на покуті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при шлункових хворобах.
Увечері в церкві відправляються «Страсті». Люди в цей час намагалися зберігати урочистий спокій і додержувати тиші: ні сміху, ні співів, навіть голосних розмов на вулицях в час, коли в церкві читалося Євангеліє, не повинно було бути. Стоячи в церкві під час читання Євангелія, не можна куняти, бо «нечиста сила занесе в пекло».
Цікавим звичаєм чистого четверга був обряд на заміжжя. Тим дівчатам і жінкам, які хотіли швидше вийти заміж, треба було в цей день витертися новим рушником і цей рушник разом із крашанками та паскою віддати на Великдень людям, які просять милостиню. Це має прискорити день весілля.
Мами намагалися в цей день зробити своїм дітям першу стрижку, вважалося, що в такому випадку у них буде густе волосся. З цієї ж причини дівчата і жінки записуються до перукарям, щоб забезпечити собі красиві локони.
У Карпатах чистий четвер називали ще «живим», гуцули з цієї нагоди розпалювали вогонь і тримали його до тих пір, поки не вигонили тварин на пасовища. Ним обкурювали домашню худобу від злих духів. Оскільки цей день пов'язаний з очищенням тіла, душі і житла від бруду, ті, хто в чистий четвер у будинку бруд розводить, весь рік будуть жити в бруді і сварках. Не можна залишати на ніч брудний посуд або білизну – це поганий знак, яким можна залучити хвороби.
Також в чистий четвер не можна віддавати з будинку нічого цінного, а також займати гроші, тому що разом з цінностями можна «віддати» і благополуччя. Приступати до приготування традиційних святкових страв не можна до завершення прибирання, також їх заборонено пробувати до настання Великодня.
Наші діди й прадіди визначали за цим днем і погоду. Якщо в чистий четвер йде дощ, весна буде дощовою. Якщо зранку морозно – вся весна буде холодною, зима надовго затримається. Яка погода в чистий четвер – така ж буде і на Вознесіння (свято, що відзначається на 40-й день Великодня, також припадає на четвер). Вважалося, що сім четвергів, тиждень після Вознесіння, неможна було нічого робити на землі. Ні сіяти, ні садити. Земля мала в цей день відпочивати.