Згідно з наказом Президента України, лиман 2010 року потрапив до меж Приазовського національного природного парку площею понад 78 тисяч гектарів.
Загальна площа лиману 170 кв. км. Від Азовського моря його відділяє коса Пересип (смт Кирилівка), з морем з’єднує одна протока, яка тривалий час висихала. Через це риба не могла приходити на нерест, порушувався екобаланс. А Молочний лиман — рибогосподарська водойма, в якій природа створила унікальні гідрологічні умови для нересту й нагулу піленгаса та інших цінних видів риб.
Лише кілька років тому стали застосовувати заходи для рятування Молочного лиману. Зокрема, створили штучний канал, який потребує постійного розчищення.
Востаннє з’єднувальний канал розчищали за позабюджетні кошти. За інформацією дирекції парку, це забезпечило пониження солоності води з 95—98 г/л до 29,5—40,9 г/л. Проте, як зауважив в.о. голови Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль, проблема розчищення каналу постає перед регіоном щороку. Нині розв’язати її планують комплексно, до початку нересту риби.
— Створено проект, що передбачає прочищення каналу, — підкреслив Костянтин Бриль. — Його приблизна вартість — 30 мільйонів гривень. А в Запоріжжі для вдосконалення системи моніторингу атмосферного повітря встановлюють автоматичні системи контролю.
На засіданні обласної комісії зазначали, що один із варіантів оперативного отримання таких результатів — встановлення постів автоматизованого контролю. Передовсім ними обладнають зону найбільшого скупчення промислових підприємств.
Дані про небезпечні інгредієнти у викидах, отримані в оперативному автоматизованому режимі, дадуть змогу ефективніше працювати над зниженням рівня забрудненості довкілля, сприятимуть створенню звітності для ухвалення обгрунтованих управлінських рішень тощо.
— Найважливіший інструмент оцінки рівня забруднення — це моніторинг природного довкілля, — коментує ситуацію директор департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації Сергій Карпій.
— Але нинішня система передачі й висвітлення результатів моніторингу не давала змоги в реальному часі відстежувати стан забруднення довкілля і швидко висвітлювати результати вимірів у режимі онлайн, оскільки для відбору проб, опрацювання результатів, їхню передачу потрібно понад добу, тож дані на інформаційних ресурсах розміщують із дводенним запізненням.
При цьому через брак постів спостережень Гідрометцентру й санітарно-гігієнічних досліджень атмосферного повітря СЕС неможливо було охопити всі райони Запоріжжя. Тому ми й вирішили встановити нові екосистеми контролю за довкіллям.