28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку широкомасштабного вторгнення російської армії, Україна подала заявку на вступ до ЄС. Тоді це рішення здалося комусь немислимим, ухваленим з відчаю. А коли ЄС надав Києву статус кандидата, то багато хто казав, що цього ніколи не сталося б, якби не війна. Проте це був серйозний, обміркований крок, у відповідь на який Євросоюз ухвалив виважене політичне рішення надати Україні цей статус. Адже основу для цього нового етапу євроінтеграції було вже закладено у вигляді Угоди про асоціацію. Про це заявив представник нашої держави при Євросоюзі Всеволод Ченцов під час дискусії «Шлях до перемоги: як інтеграція України до ЄС може допомогти виграти війну», яка відбулася у Брюсселі з ініціативи неурядової організації Open Society Foundation. За словами українського дипломата, саме завдяки роботі українського уряду в межах Угоди про асоціацію Україна виявилася готовою «до глибинної інтеграції навіть під час війни».
Всеволод Ченцов вважає, що не варто спекулювати із приводу термінів вступу України до ЄС чи того, яка країна із країн-кандидатів першою приєднається до блоку. Замість того всім ліпше сконцентруватися на реформах.
«Україна — це криголам, її файл особливий через війну, яка триває на її території, величезну волю української влади до проведення реформ і водночас через надзвичайні опір та стійкість українців», — вважає дипломат. На його думку, Україна може стати тим прецедентом, після якого підхід євроінституцій до методології політики розширення зміниться.
Євроінтеграція — це символ надії та оптимізму для українського суспільства і влади, оскільки Україна бореться за зближення з ЄС уже тривалий час, від часів Майдану, вважає заступниця генерального директора директорату Європейської комісії з питань політики сусідства та розширення Катерина Матернова. Вона переконана, що війна не стала причиною того, що ЄС ухвалив позитивне рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ. «Війна радше стала тим чинником, який пришвидшив пошук консенсусу між державами-членами із цього питання», — вважає єврочиновниця.
Вона відзначила неабияку роль «надзвичайного українського громадянського суспільства у проведенні реформ», які попри надскладні виклики, що спричинило російське вторгнення, тривають. «Громадянське суспільство взяло на себе багато завдань у той момент, коли держава ослабла. Війна надзвичайно зблизила владу і громадянське суспільство», — зазначила Катерина Матернова.
Єврочиновниця переконана, що ЄС отримає чимало переваг у разі приєднання України.
«Україна — це чи не найбільш цифровізована країна ЄС, хоч, можливо, поки що це не для всіх очевидно. Це житниця Європи з найплодючішими чорноземами у світі, рідкісними мінералами, освіченим населенням, найсильнішою армією. Тому з огляду на прагнення ЄС стати геополітичним гравцем у світі Україна буде дуже важливим надбанням», — сказала представниця Єврокомісії.
Проте поповнення ЄС новими країнами — непростий процес. Україна — найбільша держава Європи, і її вступ «змінить баланс сил у ЄС і вплине на механізм ухвалення рішень». Нині важливі рішення у галузі зовнішньої політики та оборони ЄС ухвалює за принципом консенсусу.
«І навіть із 27 членами нам іноді дуже важко знайти спільне рішення», — сказала Катерина Матернова. Тож вагання із приводу швидкого вступу України в ЄС, які є у деяких європейських столиць, вона називає цілком виправданими. За її словами, доки український уряд не контролюватиме 100% території країни, «членство в ЄС не розглядатимуть».
Тому, на думку представниці ЄК, процес розширення і реформа Євросоюзу та принципу ухвалення рішень мають відбуватися паралельно.
«ЄС зможе бути геополітичним гравцем лише в тому разі, якщо він буде функціональний», — наголосила Катерина Матернова.