Зміцнення курсу гривні, прогноз інфляції, інших макроекономічних показників були в центрі уваги зустрічі керівництва уряду й Національного банку у форматі «на каву». Вони стали традиційними для якнайкращого виконання меморандуму про взаємодію між КМУ та НБУ.
«Уряд, як і НБУ, незалежні один від одного й мають однакову мету — стабільна економіка, сильна фінансова система і, як підсумок, добробут громадян», — окреслив мету розмови Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
Зміцнення гривні позитивно впливає на економіку. Хоч у короткостроковій перспективі це може мати певний негативний вплив на окремі сегменти. «Завдяки зміцненню курсу гривні інфляція знизилася до 5,1% у листопаді та буде в межах 5% +/-1 відсотковий пункт за підсумками року, тобто ціль з інфляції ми цього року виконали», — сказав голова Нацбанку Яків Смолій.
Впливаючи на доходи держбюджету, міцніший курс водночас формує економію у витратах на валютних запозиченнях, обслуговуванні валютного боргу, на державних закупівлях імпортованих товарів (наприклад медикаментів). Сильна гривня сприяє здешевленню енергоносіїв та зменшенню темпів трудової міграції, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ.
Позитив від зміцнення курсу отримують і експортери. Це частково знижує собівартість продукції, спрямованої на експорт, адже до 50% витрат наші експортери прямо чи опосередковано здійснюють в іноземній валюті (сировина, обладнання, паливо тощо). Зміцнення обмінного курсу збільшує конкурентоспроможність наших компаній у залученні робочої сили.
Спад виробництва у металургії, який спостерігаємо останніми місяцями, зумовлений не зміцненням курсу, а насамперед світовим падінням цін. У вересні-жовтні 2019 року світові ціни на сталеву продукцію були на 20% нижчі, ніж рік тому.
Тож Україні важливо розвивати експорт товарів із більшою доданою вартістю, оскільки ціни на сировинні товари, до яких належать і метали, надто залежні від зовнішніх ринків. Це зменшить вразливість української промисловості до світових тенденцій і забезпечить стійке економічне зростання.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»