ТРАДИЦІЇ
Чому в Україні молодята стають на рушник, а у Вірменії б’ють посуд
Перший фестиваль етнічного весілля зібрав учасників багатьох національностей та численних глядачів. «Саме під час весілля, — впевнена ініціатор проведення свята, керівник громадської організації «Товариство зв’язків із співвітчизниками» Тетяна Пилипчук, — можна ознайомитися з культурою народу».
Будь-якому весіллю передує обряд сватання. Саме з показу українського сватання і розпочався фестиваль. Цікавий обряд з обов’язковими для нього піснями й танцями, жартами та пригощанням виконав ансамбль української народної пісні Жовтневого будинку культури «Вітовчани».
Сучасне вірменське весілля продемонстрували хлопці та дівчата з вірменської молодіжної організації Миколаєва. Виявилося, що у Вірменії святкувати весілля починають окремо в будинках нареченого і нареченої. І тільки потім, коли родичі обміняються подарунками, а наречений заплатить за майбутню дружину викуп, ці свята об’єднують Утім, один звичай чимось нагадав традицію українських молодят: ще до початку сімейного життя з’ясовувати, хто буде в сім’ї головним. Якщо у нас стають на рушник, то у вірменів наречений і наречена повинні ногами розбити кожний свою тарілку. В кого вийде з першого разу, тому й бути главою сім’ї.
Представники азербайджанської громади показали видовищне й символічне дійство — чоловічий танець з палаючим пловом (саме такий подається на весілля), який завершили роздачею дітям цукерок з цукрового дерева — «шаха».
Традиційний весіль- ний обряд продемонстрували представники обласної громадської організації єврейської культури. Молодята поєднуються шлюбом під хупою — спеціальним навісом, який символізує славу та велич тих, хто стоїть під ним. Рабин читає ктубу — шлюбне зобов’язання, наречений вдягає дівчині обручку на вказівний палець, потім обоє п’ють вино і розбивають склянку.
Елементи весільних обрядів продемонстрували також роми, болгари та росіяни. Глядачам запам’яталися яскраві запальні танці та пісні у виконанні ансамблю «Терпсихора» та вихованців будинку культури «Софія».