Цими днями у Монастирищенському навчально-виховному комплексі «Ліцей-ЗОШ І—ІІІ ступенів «Ерудит», що на Черкащині, урочисто відкрили меморіальну дошку колишньому учневі, бійцеві української армії, який загинув під час бойових дій у зоні АТО, Віталієві Шамраю. Саме в цьому навчальному закладі вчився цей чорнявий хлопчина, який народився в селі Летичівка поблизу Монастирища. Навчався добре, був приязним та кмітливим. Мріяв про роботу на землі, хотів стати фермером. До призову на військову службу за контрактом працював у ТОВ «Агровет-Атлантик» апаратником виробничої дільниці. 17 травня 2016 року його прийняли на військову службу за контрактом. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді снайпером.
Скупі біографічні відомості, зрозуміло, не розкривають усього, чим жив простий український солдат, якого вдома дуже чекали мама і сестра, дружина Ірина й маленький син Ростислав. На жаль, не дочекалися. Того січневого ранку штурмова група 1-го механізованого батальйону, яка під час контратаки зайняла взводний опорний пункт супротивника в авдіївській промзоні, тримала оборону до підходу основних сил. Ворог намагався вибити військовиків із позицій. Артилерійські й мінометні обстріли тривали вже кілька днів.
Снайпер Віталій Шамрай, як і завжди, був на посту, сумлінно виконував обов’язок. Ворог укотре застосував реактивну систему залпового вогню «Град». Хоч надворі ще й не розвиднялося, від спалахів та пожарищ було видно. Та ось вибухнуло зовсім близько, осколком обпекло тіло. На жаль, поранення виявилося смертельним. Загинув і побратим Віталія солдат Ярослав Павлюк.
Рідні, близькі й друзі, вчителі, які зібралися з нагоди відкриття меморіальної дошки, згадували Віталія як цікаву людину, надійного товариша, чудового фахівця, який ніколи не сподівався, що стане військовим снайпером, адже обрав для себе наймирнішу професію хлібороба. Однак Батьківщина покликала, і він не підвів, так само сумлінно, як працював із сільськогосподарською технікою, виконував і бойові обов’язки. Як говорили його військові побратими, він був хорошим солдатом, надійним у бою, кваліфікованим снайпером. Його маленький син Ростик може гордитися таким героїчним татом, який віддав життя, захищаючи Україну.
Указом Президента України за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Віталія Шамрая посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Йому було лише 26 років.