Цьогоріч Фінляндія святкує сторіччя незалежності. Тож офіційний візит до цієї країни Президента Петра Порошенка набуває символічного значення. Оскільки лише два з половиною роки від чвертьвікової новітньої історії Україна усвідомлює, що ж воно таке — бути по-справжньому незалежною. І тут у фінів є чого повчитися.
Так, глава нашої держави вшанував пам’ять загиблих фінів, які боролися за незалежність Фінляндії, поклав вінки до Хреста Героїв та могили маршала Карла Густава Маннергейма на цвинтарі Хієтаніємі. За традицією саме тут керівництво Фінляндії під час державних та військових свят, а також іноземні гості високого рівня під час візитів вшановують пам’ять полеглих героїв. Адже тут знають ціну суверенності, здобутій всупереч протидії сусідів на сході.
Побував Петро Порошенко і в музеї видатного фінляндського політичного та воєнного діяча маршала Карла Густава Маннергейма, де зробив запис у Книзі почесних гостей.
На згадку йому подарували копію фотографії останнього Гетьмана України Павла Скоропадського та маршала Маннергейма в молоді роки. Отримав Петро Порошенко й копію листа Карлу Маннергейму від Павла Скоропадського. «Фінляндія має подивитися на незалежну Україну як на союзника. Вона має підтримати незалежність України тому, що це буде добре для Фінляндії», — написав колись український гетьман майбутньому маршалу.
І ось тепер нинішнє покоління політиків намагається втілити в життя заповіти великих предків. Настала черга Петра Порошенка доводити фінським лідерам необхідність партнерства й співпраці з нашою країною. Після обговорення спровокованої Росією ситуації на Донбасі, імплементації мінських угод, деокупації Криму прем’єр-міністр Фінляндії Юха Сіпіле підтвердив принципову позицію зі збереження санкцій стосовно Росії — до повного відновлення суверенітету й територіальної цілісності України, включно з Кримом.
Дякуючи за вагомий внесок Фінляндії у втілення українських реформ і підтримку в подоланні наслідків російської агресії, глава держави запросив фінські компанії до участі у вітчизняній програмі приватизації. Крім того, тамтешній прем’єр цілковито підтримує надання українцям безвізового режиму.
Підтримкою Петро Порошенко заручився й під час зустрічі зі спікером Едескунти — фінського парламенту — Марією Лохелою. Темами розмови була ситуація на Донбасі, брутальне порушення прав людини на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, продовження санкцій проти агресора. Президент закликав сприяти зусиллям України у звільненні українців із російських в’язниць і полону на Донбасі, а також звернувся до парламенту Фінляндії визнати Голодомор 1932—1933 років геноцидом Українського народу.
А в будинку першої дипломатичної місії України у Фінляндії, яка працювала впродовж 1918—1921 років, Петро Порошенко зустрівся з представниками місцевої української громади. Загалом, ця країна безпрецедентно підтримує нас за багатьма напрямами: і в застосуванні санкцій проти агресора — Росії, реабілітації наших воїнів, і в питаннях надання українцям безвізового режиму, ратифікації Угоди про асоціацію з Євросоюзом. «Це дуже потужний формат підтримки українців», — констатував Президент.
Досягти цього вдалося й завдяки значним зусиллям української діаспори. «Без вас не було б таких відносин України з Фінляндією», — сказав Петро Прошенко. Він підкреслив, що діаспора по всьому світу стала потужним важелем впливу на рішення урядів і президентів країн –— наших міжнародних партнерів.
«Саме це цементує нашу світову солідарність і солідарність глобальної коаліції світу на підтримку України в ці важкі часи», — цитує слова Петра Порошенка департамент прес-служби АП. Тому в боротьбі за свою незалежність Україна неодмінно переможе, і саме політико-дипломатичним шляхом. Предтечею цього є позови до Міжнародного суду ООН проти Росії щодо фінансування тероризму та порушення прав людини в Криму.
До слова, під час візиту Петра Порошенка нагородили Почесною медаллю міста Гельсінкі.