Питання щодо деокупації Криму, частини Донецької й Луганської областей дуже важливе для України. Одним із елементів такої деокупації став закон, який розробив Мін’юст спільно з громадськими захисниками і представниками кримських татар. Цей нормотворчий документ створив механізми для спрощеного порядку реєстрації фактів народження і смерті наших громадян, що проживають на тимчасово окупованих територіях. Про те, чи не спровокує ця нова система зловживань, дізнався «Урядовий кур’єр».
Раніше процедуру встановлення фактів народження чи смерті, які сталися на анексованій чи окупованій частині України, не було унормовано. Адже, з одного боку, українська влада не визнає рішень так званих окупаційних органів влади і сепаратистів, з іншого — наші громадяни є заручниками ситуації, але вони мають право отримувати всі документи з гуманітарних питань на рівні з тими, хто живе на території, контрольованій українською владою.
«За два місяці з моменту набуття чинності відповідного закону понад 3700 жителів тимчасово окупованих територій отримали відповідні документи за спрощеним порядком, — наголосив міністр юстиції Павло Петренко. — З них понад 1800 свідоцтв про народження і майже 1900 — про смерть». Найбільше звернень з цих питань зафіксовано в регіонах, які межують з анексованим Кримом та окупованими територіями на сході країни, а саме в Донецькій, Луганській, Херсонській і Харківській областях. В інших регіонах з цих питань люди також звертаються в суди, проте рідше.
«Мін’юст розробив просту форму заяви до суду, примірник якої мають усі без винятку РАЦСи. Наші співробітники консультують людей, як правильно заповнювати заяви і звернення до суду, — зазначає Павло Петренко. — Громадяни можуть звернутися до будь-якого українського суду, зазвичай справи вирішують за одну-дві доби. Це позитивна тенденція, адже раніше це могло тривати кілька місяців. Також закон передбачає можливість звернення з питань встановлення фактів народження чи смерті до суду близьких родичів».
За словами правового аналітика благодійного фонду «Право на захист» Ксенії Карагяур, у різних регіонах суди по-різному підходять до вирішення цього питання. І хоч статистика свідчить, що більшість узятих на розгляд заяв розглядають швидко, є регіони, де не дотримуються встановлених строків. Так, якщо у Харківській області судові рішення видають того самого або наступного дня, то на Луганщині розгляд справи можуть розпочати лише через кілька тижнів. Натомість 20% заявників документів повертають через брак доказів, які засвідчують сплату судового збору тощо.
«В окремих містах розгляд справ можуть затягувати на кілька тижнів через надмірне навантаження судів, — говорить координатор громадської ініціативи «Крим SOS» Таміла Ташева. — Тож потрібно й надалі спрощувати процедуру оформлення таких паперів. У разі запровадження адміністративної процедури ми вивільнимо суддів від такої надмірної кількості заяв до них. Так, це доволі складний процес, але його треба запровадити, знайшовши прийнятний для всіх формат».
Щодо можливих зловживань жителів окупованих територій (наприклад, реєструють дитину, якої насправді немає, щоб отримати соціальні виплати) експерти зазначають, що саме задля унеможливлення такого і запровадили судову процедуру. «Щоб уникнути можливих зловживань, на цьому етапі визначено саме судовий механізм контролю. Суд за необхідності має можливість витребувати матеріали, зокрема й у спецслужб. Документи повинні подавати лише близькі родичі. Так, свідоцтво про народження дитини можуть отримати мати, батько, бабуся чи дідусь, які мусять надати відповідні докази, — наголосив Павло Петренко. — У цьому разі доказова база широка: це може бути квазі-папір, що видав місцевий окупаційний орган, фото народженої дитини тощо. Зауважу, що довідки з так званих республік не є офіційними документами, але з них можна брати інформацію щодо того чи того факту. Розуміючи такі ризики, ми залишили судовий механізм контролю. У подальшому побачимо, як це працюватиме на практиці і вже з огляду на це коригуватимемо процедуру. Звісно, ризики завжди є. Адже в будь-якому, навіть цивілізованому суспільстві є приблизно 5% людей, схильних до вчинення злочинів. І ця категорія осіб завжди намагатиметься обійти закон. Суди не приймають рішення автоматично — вони спочатку аналізують справу і лише потім виносять ухвалу».
Тож говорити про запровадження адміністративної процедури поки що рано. Адже треба вивчити всі слабкі сторони закону, щоб унеможливити шахраювання.