Автор книжки пастор євангельської церкви «Християнська надія» Валерій Решетинський разом із представниками інших релігійних конфесій брав участь у молитовних вічах, що відбувалися під час Революції гідності на столичному Майдані Незалежності. Нині його парафіяни допомагають воїнам АТО. Проникливим словом публіциста автор осмислює з біблійної точки зору передумови і наслідки економічної та духовної криз в Україні, аналізує питання сучасної християнської теології в розумінні соціальної відповідальності церкви і влади перед суспільством.
Нині післямайданівські події, окупація Криму, війна на сході України не сходять з вуст аналітиків, політологів, соціологів у безкінечних дебатах і дискусіях. Усі ці розмови — у площині матеріалізованих тем. А про те, що велелюдні віча на майданах міст і сіл традиційно завершувалися богослужіннями за Україну, тепер ніхто й не згадує. А саме глибинний духовний порив підняв суспільство, що складається з вірян різних конфесій, на боротьбу проти боговідступників, казнокрадів, порушників законів держави і християнської моралі. Якщо найвища довірена особа держави, присягнувши на святому Євангелії вірою і правдою служити народові, порушує присягу, а з нею і всі заповіді Господні — це не християнин, а Іуда. Але ж народ знав про кримінальне минуле обранця, як і те, що горбатого могила виправить.
Настав час робити з гірких помилок адекватні висновки. Держава стає могутньою не завдяки новітнім озброєнням, успішній економіці, насамперед завдяки збагаченню морально-духовних християнських цінностей. У духовно здоровому суспільстві не повинно бути олігархів, злодіїв у законі, продажних суддів, різномастих чиновників-хабарників і корупціонерів.
Революція гідності, повсюдний волонтерський рух на підтримку наших воїнів у зоні АТО свідчать про невичерпний потенціал високої духовності українського народу. Без втручання Росії ми швидко навели б порядок у власному домі. Тихе затягування нашої держави в тенета «руського міра» не вдалося, і тоді агресор пішов у відкритий розбійний напад. Але кремлівські політтехнологи не врахували саме високої духовної складової нашого суспільства. Адже молитовні віча на майданах міст і сіл України стали каталізаторами пробудження масового патріотизму, а подекуди й власної жертовності, покладеної на олтар боротьби за незалежність Батьківщини. Війна ще триває, гинуть наші воїни-оборонці, але в тому, що руку допомоги нам подає вся прогресивна світова спільнота, вбачається провидіння Господнє: Україна вистоїть!
Але наш зовнішній ворог під час холуйської поступливості «папєрєдніків» зумів запустити отруйні щупальця у всі владні структури. Тому й народилася в народу ідея люстрації — очищення суспільства від продажних чиновників, які обслуговували злочинну владу. Воно стосується і кожного з нас. Прикладом має слугувати патріотизм, сила волі й духу, що з ними йшли на смерть Герої Небесної Сотні, мужність і самопожертва, з якими захищають Україну воїни АТО. Шлях нашої держави до незалежності, миру і злагоди в суспільстві — це передовсім наше глибоке духовне відродження, коли християнські моральні цінності переважатимуть у всіх сферах життя. Благословенна будь, Україно!
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»