Традиційно це свято організовують біля замку в старовинному Збаражі. У програмі зазвичай передбачено роботу містечка народних ремесел, дитячих атракціонів, спортивних майданчиків тощо.
Начальник управління культури облдержадміністрації Григорій Шергей впевнений, що кожен фестиваль у краї мусить мати своє обличчя, родзинку, заради якої турист захоче стати його учасником.
Таким прикладом можуть бути два фестивалі. Так, «Дзвони Лемківщини» щосерпня збирають тисячі людей з України та з-за кордону в урочищі Бичова поблизу міста Монастириська. Це фестиваль найзахіднішої гілки нашого народу — лемків, яких понад 70 років тому разом з українцями Надсяння, Холмщини, Підляшшя комуністичний режим примусово переселив з їхніх споконвічних земель і розвіяв цей люд по світах.
А другий — колоритний, з чистою українською душею фольклорно-мистецький фестиваль «Борщівська вишиванка», на який запрошують щороку у вересні. Це своєрідне дійство, яких в Україні надто мало, — свято чорної борщівської вишитої сорочки. Оскільки райцентр Борщів названо на честь найвідомішої національної страви, то, певна річ, не згадати про неї було б неетично. Тож у межах фестивалю організовують і смачне гастрономічне свято «Борщ’їв».
Відомо, що на Тернопіллі зосереджено понад третину всіх українських замків. У Бережанському свято започаткували п’ять років тому. Його учасники могли відчути мить епохи Середньовіччя: побувати на турнірі лицарів, виконати танець доби Відродження, скуштувати старовинних страв. Згодом такі свята почали проводити і в інших замках області. Цього року матимемо їх аж 12. До 14 жовтня вони приваблюватимуть туристів, оживлятимуть ці твердині. Але важливо, щоб кожен фестиваль мав свою особливість. Це усвідомлюють і в управлінні культури. Григорій Шергей каже, що організація замкових свят — окремий напрям діяльності. Є чимало творчої роботи для режисерів. Народні театри чи драмгуртки мусять мати п’єси цієї доби, має звучати музика того періоду, а око милувати танці.
Українська історія залишила свої чіткі зарубки на Тернопільщині. На теренах краю кувалася княжа, козацька, стрілецька й повстанська слава. У Теребовлі, якій уже понад дев’ять століть від літописної згадки, кілька років запрошували на «Забави у княжому місті». Тим часом Григорій Шергей не раз пропонував, що у вотчині Василька Теребовельського доцільніше подбати про «Княжі забави». Заодно можна й конкурс «Князівна» оголосити.
У серпні минає сто років з часу запеклих боїв полку Українських Січових Стрільців з російською армією на горі Лисоня, що неподалік Бережан. Цій історичній події щороку присвячують фестиваль «Дзвони Лисоні». Тож і нинішнього літа тут вшановуватимуть пам’ять українських лицарів свободи. Зокрема відтворять тогочасний бій, линутимуть стрілецькі пісні, пройде наукова конференція, відбудеться таборування молодіжних організацій тощо.
Ще одна дата збере фестиваль. Відзначатимуть 500-річчя з дня народження славнозвісного козацького ватажка гетьмана Дмитра «Байди» Вишневецького. 14 жовтня в його родинному селищі Вишнівець відкриють свято козацької пісні «Байда».
Чи вдасться цьогоріч і працівникам культури області, й відділу туризму облдержадміністрації втілити задумане яскраво, колоритно, оригінально, правдиво — дізнаємося вже з розповідей і вражень мандрівників.