Дослідження професора НУБіП Володимира Стародубцева показало, що пожежа, яка сталася у середині жовтня в дельті Дністра, знищила 5000 га очеретяних заростей і заплавних лісів Нижньодністровського національного природного парку, а також прилеглих територій дельти Дністра України та Молдови. Оцінку науковець проводив за допомогою космічних знімків «Ландстат». Востаннє настільки масштабна пожежа у плавнях Дністра трапилася 1973 року.
Коментуючи для «УК» цю подію, доктор біологічних наук Івана Русєв зазначив, що причиною стали навмисні підпали. А катастрофічних масштабів пожежа набула через сильний вітер, сухість плавнів внаслідок нестачі паводків через Дністровську ГЕС, слабку організацію моніторингу та охорони території національним парком, слабку взаємодію всіх уповноважених служб.
Директор парку Микола Роженко, судячи з інтерв’ю місцевій газеті «Думська», налаштований оптимістично.
За його словами, загиблих тварин на згорілих ділянках фахівці парку не виявили. «Загалом за методикою, затвердженою Кабміном, завдані парку збитки попередньо оцінюють у 1,1 мільйона гривень, але це формальна оцінка, яка не відображає реальної ситуації, — каже директор. — Ні я, ні наші співробітники не схильні вважати подію трагедією, як це роблять деякі громадяни. Серед наслідків є й позитивні.
Деякі види птахів отримали на відкритій воді додаткові місця для відпочинку та харчування. В очереті вони не змогли б знайти їжу».
Микола Роженко додав, що відновлення плавнів триватиме понад рік там, де пожежа була поверхова, і до 20—30 років (якщо горіла підстилка та торф’яний шар).
Іван Русєв вважає, що говорити про відсутність загиблих тварин непрофесійно. Так, птахи можуть полетіти від пожежі, великі ссавці — втекти, а ось дрібні тварини — гризуни, рептилії, земноводні — обов’язково гинули у великій кількості. Інша річ, що зафіксувати це непросто.
Леонід ОЛЬШЕВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»