Презентація культурно-мистецького проєкту «Місто, де тротуари підмітали букетами троянд,  а книгарень було більше, ніж кав’ярень, та його приватні бібліотеки. Чернівці через призму книжок, які збирали в українському Відні» відбулася в центрі культури «Вернісаж» 4 листопада.

Фраза про тротуари, троянди і книгарні належить відомому австрійському письменникові й філософу Георгу Гайнцену, який захоплювався Чернівцями. Автор проєкту — професор Національної академії управління (м. Київ), член Національної спілки журналістів України Юрій Корнєв народився і виріс у Чернівцях, закінчив фізичний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича, а потім 16 років працював в обласній газеті «Радянська Буковина». Він розповів про 40 приватних бібліотек відомих чернівчан, що збирали їх у ХІХ, ХХ і ХХІ століттях.

Дух шляхетного минулого

Місцеві та приїжджі знаменитості — поети-класики, монархи і зірки сцени — у пориві захоплення величали Чернівці «маленьким Віднем», що лежить на півдорозі між Парижем і Стамбулом. Це був натяк на унікальне поєднання в атмосфері міста європейської інтелектуальності зі східною загадковістю. Про той славний час нагадують численні меморіальні дошки на фасадах кам’яниць та відновлені імена в назвах вулиць. Вони звучать багатомовно, і це своєрідна візитівка знаменитого чернівецького етно-релігійного феномену багатокультурності, співжиття та взаємотолерантності різних культур, який і досі викликає захоплений подив. Тому цей феномен заслуговує на повагу й увагу.

«Великий сентимент мав до нашого міста й нащадок австрійських цісарів, що успішно правили Буковиною впродовж майже півтораста літ, вчений, політик й один з батьків Європейського Союзу Отто фон Габсбург. Малюком під час візитів монарших батьків на Прикарпаття його заколисували під гуцульські співанки, а 95-річним, у червні 2007-го, його було удостоєно звання почесного доктора університету в Чернівцях, заснованого 1875 року за правління його дідуся цісаря Франца Йосифа. У статті із красномовною назвою «Чернівці, або Що таке толерантність» він змалював картину ідеального міста — спільного дому різноетнічних і різноконфесійних городян», — нагадав цікаву сторінку із життя міста професор.

Бібліотек багато не буває

Юрій  Корнєв розкриває етно-релігійний феномен багатокультурності міста через приватні бібліотеки чернівчан. Серед них люди, імена яких знають у світі, і ті, для кого бібліофільство було і є сенсом, головним захопленням їхнього життя. «Про одні бібліотеки я чув, — зазначив автор проєкту, — інші бачив, третіми користувався».

Присутні на презентації почули розповіді про бібліотеки родоначальника буковинської історіографії етнографа, дослідника і письменника, професора і ректора Чернівецького університету Раймунда Фрідріха Кайндля;  всесвітньо відомого австрійського й американського економіста засновника теорії економічного розвитку Йозефа Алоїза Шумпетера, який завідував кафедрою економіки Чернівецького університету, пізніше протягом 25 років очолював кафедру економічної теорії Гарвардського університету; науковця, політичного і культурного діяча Буковини Степана Смаль-Стоцького; українського історика, багаторічного провідного україніста у Франції, який викладав у Сорбонні, громадського і політичного діяча Аркадія Жуковського; доктора  Володимира Залозецького — лікаря, науковця, мистецтвознавця, політичного і громадського діяча та його сина Володимира Залозецького-молодшого — українського й австрійського політика, громадського діяча ЗУНР, мецената; українського скульптора, художника, літератора, лікаря Опанаса Шевчукевича; мовознавця і культурного діяча Василя Симовича; історика, політолога, публіциста, громадського діяча Ігоря Буркута; письменниці, авторки популярної серії книжок «Євреї Буковини. Славні імена» Софії Березіної; письменника, в’язня ГУЛАГу Петера Деманта (літературний псевдонім Вернон Крес); етнографа, фольклориста, краєзнавця і мистецтвознавця Івана Снігура та цілої плеяди  інших. 

Розказав автор проєкту і про власний досвід у роботі із приватними бібліотеками, накопичений  у Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка, Науковій бібліотеці ЧНУ ім. Юрія Федьковича, Муніципальній бібліотеці ім. Анатолія Добрянського. У першій 20 жовтня цього року відбулася  презентація приватної бібліотеки відомого в Європі біолога, фізіолога, ендокринолога і педагога, професора Чернівецького  медичного інституту Якова Кіршенблата, що розробив теорію запахів. Його син Володимир передав обласній бібліотеці близько 400 книжок, які тепер стануть доступними фахівцям у галузі медицини, біології, викладачам, студентам вишів, дослідникам української біографістики. Серед  дарунку книжки німецькою, французькою, англійською та іншими європейськими мовами, 45 унікальних видань ХІХ століття.

Реєстр — на часі

У виступах професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Петро Рихло, голова єврейської громади м. Чернівці Ш. Авербух та інші говорили, що давно час зробити реєстр приватних бібліотек, випустити їхні бібліографічні покажчики, створити електронну версію цих зібрань. Науковці, бібліотечні працівники, спеціалісти з ІТ Буковини могли б стати в Україні піонерами в цій галузі, встановити відповідні зв’язки із провідними бібліотеками світу, починаючи з бібліотеки Конгресу США. На презентації наголошували, що держава не може бути байдужою до долі приватних бібліотек та інших зібрань. Це частина національного багатства України. І вона має працювати на утвердження і розвиток самосвідомості, культури нації.

До речі, приватна бібліотека Юрія Корнєва налічує майже 5 тисяч книжок, з них 500 — про Чернівці та Буковину. Її представлено у відомому виданні «Бібліотеки киян: словник власників»  (Анатолій Кончаковський, 2000). Цю бібліотеку її власник вирішив заповісти Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені М. Івасюка.