Європейська комісія запропонувала до розгляду законопроєкт про заборону на виїзд та заморожування активів осіб, причетних до порушення прав людини, який досі неофіційно називали «європейський закон Магнітського». Його названо на честь російського адвоката Сергія Магнітського. Він розкрив корупційні схеми, до яких було причетне найвище російське керівництво. За це його було ув’язнено за фальшивими звинуваченнями, а в судовому процесі над Магнітським брали участь люди, яких він звинувачував у корупції. У тюрмі адвокат помер. У США діє «список Магнітського» — закон про персональні санкції проти осіб, причетних до переслідування та смерті російського адвоката.

Торік у грудні міністри закордонних справ ЄС розпочали роботу над європейським аналогом «списку Магнітського». Як повідомляє пресслужба Єврокомісії, цей закон має розробити глобальний режим санкцій за порушення прав людини, який дасть змогу всім країнам-членам ЄС заморожувати банківські рахунки причетних до порушень прав людини й запроваджувати проти них заборону на в’їзд на територію Євросоюзу. Такий закон дасть змогу переслідувати тих, хто порушує права людини у всьому світі, незалежно від того, де це відбувається і хто саме відповідає за порушення.

За словами єврокомісара Мароша Шефчовича, який представив цей законопроєкт у Брюсселі, новий санкційний режим дасть також змогу Єврокомісії стежити за дотриманням візових заборон усіма країнами. Бо досі уряди на національному рівні вирішували, чи імплементувати такі заборони.

Представники Німеччини, яка головує в ЄС, підтвердили, що Берлін зробить усе можливе, аби країни-члени ЄС схвалили «європейський закон Магнітського» до кінця року, а новий санкційний механізм набув чинності з січня наступного року.

Як стало відомо «УК» з неофіційних джерел у Єврокомісії, серед країн-членів знайшлися такі, які виступали проти того, щоб давати закону про новий санкційний режим ім’я Сергія Магнітського. Це країни, які виступають за налагодження зв’язків з Росією і за кожної нагоди говорять про необхідність скасування антиросійських санкцій ЄС. Серед них Греція, Кіпр, Італія та Угорщина.

До слова, під час першого щорічного звернення до Європарламенту у вересні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що вона особисто внесе пропозицію щодо нового режиму санкцій, який дасть змогу ЄС оперативніше запроваджувати обмежувальні заходи проти окремих осіб.

«З огляду на нещодавні труднощі блоку із санкціями проти Білорусі, Туреччини та Росії існує необхідність доповнити наш набір санкційних інструментів», — сказала тоді Урсула фон дер Ляєн. Під оплески євродепутатів вона наголосила, що ЄС має бути сміливішим у дипломатії та запровадити нові санкційні схеми, які діятимуть проти порушників прав людини у всьому світі.